«Портрет молодика з олійною лампою» () — портрет роботи венеційського художника Лоренцо Лотто раннього періоду творчості.
Художня манера митця
За свідченнями самого художника він народився в Венеції. Ймовірно, там отримав і художній фах в одній з майстерень. Хто був вчителем молодого художника — невідомо. В ранніх творах Лоренцо Лотто відчутні впливи творчості Альвізе Віваріні та уславленого Джованні Белліні.
Венеційські художники спирались перш за все на досвід і традиції венеційських майстрів. Але знали про досягнення і знахідки заальпійських художників та митців Нідерландів. Запозичення помічені і у Джованні Джироламо Савольдо, і у Лоренцо Лотто. Останній наче роздвоювався в намаганні то використати досвід попередників і робив анахронічні твори (фрески життя Св. Варвари, Ораторія Суарді), то використати знахідки сучасних йому найкращих митців Венеції, що долали застиглість персонажів поетизацією або підтягуванням моделей до вимріяного ідеалу.
Був і інший напрям — реалістичний і тверезий, неідеалізований в портретах, що теж йшов від заальпійських і нідерландських майстрів, не схильних ідеалізувати модель. Прихильником останнього і був у Венеції Лоренцо Лотто.
Опис твору З картини невеликого розміру пильно вдивляється в глядачів молодик в чорному одязі. Підкреслено скромний одяг доповнює чорний берет без зайвих прикрас. Але молодик не бідний. Позаду фігури — розкішна, біла завіса з парчі і вишуканим візерунком білим на білому. Далеко праворуч розташована запалена олійна лампа, алегоричний зміст якої зараз втрачено. Лоренцо Лотто взагалі часто використовував натяки в портретах власної роботи, знані сучасниками.
Праця у венеційській провінції призвичаїла художника до неприкрашеної подачі моделей. Він не соромився показати зім'яті чи хворобливі обличчя, довгі носи і незграбні пропорції, дефекти шкіри, похмурі, підозрілі і непривітні погляди, набряки під очима… Все це притаманно і портрету молодика з запаленою олійною лампою. Погляд похмурий і непривітний, обличчя молодика важко назвати привабливим і через довгий ніс, і маленькі очі, і дефекти шкіри на лобі. Привабливим його не роблять ні модна зачіска, ні його молодість.
За припущеннями портрет міг належати молодому секретареві єпископа Джованні де Россі з міста Тревізо — Броккардо Малькьостро. Саме парчова тканина з ріп'ям-візерунком і мала італійську назву «броккардо», отже, це ще один натяк на ім'я молодика.
Побутування портрета (провенанс)
Портрет належить до раннього періоду творчості художника, коли той працював у місті Тревізо. 1816 року портрет придбали до збірок Музею історії мистецтв у Відні.
Джерела
Маркова В. Э. Тема «sacra conversazione» в творчестве Лоренцо Лотто // Культура Возрождения и религиозная жизнь эпохи. М.: «Наука», 1997. Сс. 182—189. и др. «Итальянская живопись 13—18 веков в собрании Эрмитажа», Л, «Сов. художник», 1965 Жермен Базен «История истории искусств. От Вазари до наших дней», 1994 Carlo Pirovano, Lotto, Electa, Milano 2002. ISBN 88-435-7550-3 Roberta D'Adda, Lotto, Skira, Milano 2004.
Див. також
Кватроченто Венеційська школа Брешианська школа Мистецтво Італії Альвізе Віваріні Джованні Белліні Олійна лампа Ораторія графа Суарді Портрет архітектора Портрет єпископа Бернардо де Россі Вівтар з алебардою Культура епохи Відродження </div>