Лев Ю́рійович Крамаре́нко (* , Умань, тепер Черкаської області — † 5 березня 1942, Самарканд) — український живописець і графік.
Біографічні дані
Навчався у 1906—1908 роках у Петербурзькій академії мистецтв у Дмитра Кардовського, 1911 року — у Паризькій академії мистецтв. З 1913 брав участь в різних виставках. У 1918-1932 р працював в Україні. Спочатку був директором Глинської керамічної школи, пізніше - керівником Межигірського художньо-керамічного технікуму, створеного на базі Межигірської фаянсової фабрики поблизу Києва. З 1921 року викладав в Києві в Українській академії мистецтв, а в 1923 році, після перетворення академії на Київський інститут пластичних мистецтв, який в результаті об'єднання з Київським архітектурним інститутом в 1924 році отримав назву Київський художній інститут, став його ректором і деканом факультету.
Був членом Об'єднання сучасних митців України (від 1927 року), з орієнтацією на авангардне західне мистецтво, до якого приєдналися Віктор Пальмов, Анатоль Петрицький, Олександр Богомазов, мистецтвознавець Федір Ернст, та інші художники Харкова, Одеси, Житомира.
Серед учнів Левка Крамаренка - відомі українські живописці і графіки: його дружина Ірина Жданко, Ірина Беклемішева, Павло Іванченко, Федір Кумпан, Юрій Садиленко, Дмитро Шавикін та інші.
Твори
Брав участь в оформленні дитячого містечка імені Леніна в Києві (1924). конференц-залу АН УРСР (1930), клубу «Серп і Молот» у Москві (1934), Київського російського драматичного театру (тепер імені Лесі Українки; 1936—1937). Картини: «Робітниця» (1927); «Натюрморт із самоваром» (1929); «Заводське селище. Донбас» (1937); «Дерева біля яру» (1938); «Сріблясті далі. Самарканд» (1942).
Малював пейзажі Донбасу, Криму, Середньої Азії.
Література
Крамаренко Лев Юрійович // — С. 227. Крамаренко Лев Юрійович // — С. 472. Логвинська Л. П., Малашенко О. М. Лев Крамаренко. — К., 1975. Крамаренко Лев Юрійович // — С. 179. Крамаренко Лев Юрійович // — С. 329. Крамаренко Лев Юрійович // — С. 332.