Взаємодія мінералів з магнітним полем, тобто їх магнітні властивості, визначаються магнітними властивостями їх атомів і магнітною структурою мінералів (розміщенням і взаємодією атомів). По своїй суті всі мінерали є магнетиками — вони здатні намагнічуватися в магнітному полі. Найбільш чітко ця властивість виявляється у мінералів, які містять атоми, що мають власний магнітний момент, зумовлений наявністю неспарених електронів. Їх магнітність пропорційна кількості неспарених електронів, кожний з яких має елементарний магнітний заряд в 1МБ (магнетон Бора=0.92710-20CGSM). До них належать іони перехідних металів, а також лантаноїди і актиноїди: Fe3+, Mn2+, Fe2+, Mn3+, Mn4+, Cr3+, Co2+, Ni2+, Cu2+, TR3+, U4+.

Чим характеризується Ступінь магнітності характеризується вектором намагнічення І, що дорівнює магнітному моменту одиниці об'єму. Основною характеристикою магнітних властивостей мінералів є магнітна сприйнятливість , яка визначається відношенням вектора намагнічення І до напруженості магнітного поля Н:

=І/Н.

Класифікація За магнітною сприйнятливістю мінерали поділяють на

діамагнітні (галіт, кварц, мідь тощо); парамагнітні (пірит, сфалерит тощо); феромагнітні (камасит, фероплатина тощо); антиферомагнітні (скомпенсовані — ільменіт, троїліт, ортит тощо; нескомпенсовані — магнетит, маггеміт, кубаніт тощо).

Застосування На магнітних властивостях ґрунтується розділення мінералів за допомогою магнітів — магнітна сепарація в лабораторіях і на збагачувальних фабриках.

На магнітних властивостях базуються також пошуки та розвідка родовищ корисних копалин.

Див. також

Мінерали Магнетизм Магнітні матеріали Фізичні властивості мінералів Електричні властивості мінералів Електричні властивості гірських порід

Література

Павлишин В. І. «Вступ до мінералогії» (1988) Павлишин В. І. «Основи морфології та анатомії мінералів» (2000) Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.