Іва́н Сергі́йович Лю́бич (Любушкін) (18 листопада 1899, Москва — 16 лютого 1981, Харків) — український та російський актор і режисер. Народний артист Української РСР (1954), нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Життєпис Працювати почав конторщиком в торговій компанії, 1915 року поступив в драматичну студію Михайла Попова.
1918 року закінчив драматичну студію в Москві, в рядах червоних добровольців вирушив на громадянську війну, брав участь у боях, рівночасно був полковим квартирмейстером.
1920 року починає сценічну діяльність в Пересувному театрі Червоної Армії — його талант помітив полковий комісар; 1923 року театр розформовано.
З 1923 по 1924 рік року грав в Харківському Червонозаводському українському драматичному театрі, 1926—1927 — театрі «Червоний факел», 1929 — миколаївському театрі «Шахтарка Донбасу», 1931—1933 — в Грозному, 1933 — Астрахані, у театрах Воронежа, Донецька, Іванова, Краснодара, Сімферополя, Тули.
Протягом 1934—1978 років — актор Харківського російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.
З 1939 року працював і на викладацькій роботі.
Виконав, зокрема, такі ролі: Вожак — «Оптимістична трагедія» В. Вишневського, Городничий — «Ревізор» Гоголя, генерал Рибаков — «Іван Рибаков» В. Гусєва, Вершинін — «Бронепоїзд 14-69» В. Іванова, Горлов — «Фронт» Корнійчука, Курослєпов — «Гаряче серце» О. Островського, Прибитков — «Остання жертва» Островського, Великатов — «Таланти і поклонники» Островського, Забелін — «Кремлівські куранти» М. Погодіна, Генерал Рудня — «Люди в шинелях» Рачади, Кошкін — «Любов Яровая» К. Треньова, Косогоров — «Втеча з ночі» Братів Тур, Доменіко — «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо, Святослав — «Сон князя Святослава» Франка, Войницький — «Вишневий сад» А. Чехова, Андрій Прозоров — «Три сестри» Чехова.
Зрежисував вистави: 1941 — «Хлопець з нашого міста» по К. Симонову, 1947 — «Пігмаліон» Б. Шоу, 1949 — «Весілля Кречинського» Сухово-Кобиліна, 1952 — «Остання жертва» О. Островського.
Знявся у фільмах: 1956 — «Коні не винні», режисер Станіслав Комар, сценарист Дмитро Копиця, оператор Михайло Козубенко, композитор Тамара Сидоренко, 1958 — «Киянка», режисер Тимофій Левчук, сценарист Ігор Луковський, оператор Микола Кульчицький, композитор Герман Жуковський, художники Олег Степаненко та Н. Туміна, 1969 — «Звинувачуються у вбивстві», режисер Борис Волчек, сценарист Леонід Агранович, композитор Едуард Лазарєв, художник Леван Шенгелія.
Джерела Любич Іван Сергійович УРЕ http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/44875/foto/ Актор, народжений революцією