Саджа́ва — річка в Україні, в межах Калуського району (у Болехівській міськіій громаді) Івано-Франківської області, права притока Свічі (басейн Дністра).
Опис Довжина 19 км, площа басейну 32,8 км². Похил річки 9,4 м/км. Річка у верхів'ях гірського типу, в середній течії та в пониззі — рівнинного типу. Долина переважно широка і неглибока, у верхів'ї вузька і заліснена. Річище слабозвивисте (у пониззі більш звивисте), є перекати, дно в багатьох місцях з галькою.
Розташування Саджава бере початок на південь від села Мала Тур'я, при північних схилах північно-західної частини масиву Ґорґани (Українські Карпати). Тече спершу на північний захід, далі — переважно на північ. Впадає до Свічі на північ від села Підбережжя.
Екологічний стан До першої половини 70-х років ХХ ст. це була одна з найчистіших річок області. Довлі повноводна, з огляду на її русло. Прозора, мов сльоза, вода, котру можна було пити просто з річки. Лівий берег в середній течії через заливні луки межував з реліктовим болотом "Березина", яке підживлювало річку, регулювало рівень води у різні пори року. "Березина" була багатющою на ягоди й гриби: чорниця, брусниця, суниця були такими рясними, що з-за них ледве проглядалося листя ягідників. А гриби, білі, підосиновики (козарі), підберезники, маслюки. До 70-х ніхто з місцевих жителів не мав жодної уяви і потреби їхати далеко в гори за лісовими дарами. "Березина"дарувала усе !А Саджава, вона була надзвичайно багата річковою фауною: різного виду риба короп, карась, піскар, окунь, щука, а які величезні раки водилися. Що рибу, що раки можна було ловити голіруч. Екологічна катастрофа розпочалася на початку 70-х. Людино- і природоненависна комуністична влада взялася осушувати реліктове болото "Березина" і буквально за 2-3 роки плачевні наслідки дали про себе знати. Висушене торфовище створило пожежонебезпечну ситуацію і та не забарилася. Пожежа не заставила себе довго чекати, тривала вона впродовж декількох місяців. І ніхто гасити її не збирався, хіба, що осінь і зима. Такі пожежі відбувалися кілька років поспіль в літні періоди. В "Березині" вигоріло все, що могло горіти: сосни, берези, торф, - усе. Але катастрофа не закічувалася. "Мудрі" голови у владі заходилися будувати очисні споруди у річищі Саджави. Що міські, що й промислові (заводу деревинно-волокнистих плит та нижнього складу Вигодського лісокомбінату). От тоді й почалося: біда настала в результаті паводка в другій половині 70-х, ставки-відстійники очисних споруд переповнилися і нечистоти, немов цунамі, ринули в Саджаву. Заливні луки враз перетворилися на чорну, маслянисту і смердючу улоговину, вщерть наповнену отруйним мулом. Опісля уже ніхто не заморочувався санітарним станом річища і прилеглих територій. Почалися залпові скиди нечистот в річку і у більшості ті нечистоти починалися з літери "Ф": феноли, формальдегіди, фекалії і т.д. Понад 50 років річка плаче чорними, мертвяцькими сльозами, молячи людей отямитися, але... Ані до 90-х, ані після, уже за нашої Незалежності, нікому нема діла до тої біди. Станом на вересень 2022 року була найзабрудненішою річкою області, в якій було виявлено перевищення вмісту ртуті у 26 разівУ річці села Мостища виявлено перевищення вмісту ртуті у 26 разів. Це лідерство збереглося і в 2025 році.Дві річки, які течуть через Калущину, є найбруднішими в області
Див. також Нетіч (Нічич)
Примітки
Джерела
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 483 «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 36. — (№ 462).