Григо́рій Володи́мирович Па́січний (2 жовтня 1961, Київ, СРСР — 3 грудня 1983У різних джерелах існують розбіжності у визначенні дати смерті футболіста. Деякі джерела вказують на дату 2 жовтня, що насправді є днем народження футболіста. Ця неточність спричинена, швидше за все, інформацією з інтерв'ю Ярослава Думанського., Київ, СРСР) — український радянський футболіст, що виступав на позиції нападника у складі київського «Динамо». Один з найталановитіших форвардів СРСР початку 80-их років XX сторіччя. Загинув у бійці в ресторані за нез'ясованих обставин.

Життєпис Григорій Пасічний народився у Києві на Куренівці. Вихованець київської школи-інтернату спортивного профілю. Починаючи з 1980 року брав участь у матчах дублюючого складу київського «Динамо», де був одним з лідерів та демонстрував фантастичну результативність — за 3,5 сезони Пасічний забив 52 м'ячі у ворота суперників. Дедалі частіше спеціалісти та вболівальники починали говорити, що у дублі киян зростає «новий Блохін», що от-от має стати справжньою «зіркою» клубу.

У першій команді Григорій дебютував 3 вересня 1982 року в поєдинку проти московського ЦСКА, що завершився бойовою нічиєю 1:1. А вісім днів потому, у своєму другому матчі в основі, Пасічний вперше відзначиувся забитим м'ячем, вразивши ворота донецького «Шахтаря». Того сезону він ще двічі з'являвся на полі — у іграх з «Дніпром» та «Пахтакором». Наступний рік нападник знову провів у дублі, з'явившись у складі першої команди всього раз — у грі проти мінського «Динамо», яку кияни проводили другим складом. Не бажаючи й надалі миритися зі статусом резервіста, Пасічний планував після закінчення сезону перейти до складу «Пахтакора», який очолював Іштван Секеч. За іншою версією футболіст вів перемовини з харківським «Металістом» в особі Євгена Лемешка.

Загибель

Григорій Пасічний помер унаслідок важкої травми голови, якої йому завдав офіціант у кафе «Золоті ворота» (містилося на даху Будинку торгівлі на Львівській площі в Києві).

Обставини трагедії залишилися не вповні з'ясованими. Григорія Пасічного, за спогадами його небоги Ірини, було запрошено туди на святкування заручин одного з друзів — Юрія Балима (також існують версії про день народження або весілля друга). Водночас побутує твердження (його, зокрема, виклав Ярослав Думанський в інтерв'ю Олександрові БолюхуАлександр БОЛЮХ. И это всё о нём. Григорий Пасичный), ніби сам Пасічний був організатором заходу — прощального обіду з нагоди його переходу до іншого клубу.

Під час святкування виник побутовий конфлікт між двома компаніями — друзями Пасічного і тими, що сиділи за сусіднім столиком. На той момент суперечку вдалося заладнати. О 21-й Григорій зібрався їхати з кафе, оскільки мав провідати вагітну дружину, яка перебувала в лікарні на збереженні. Він пішов на кухню, щоб знайти офіціанта й оплатити рахунок (що вкладається у версію про Пасічного як організатора вечірки). За якийсь час Григорієві друзі звернули увагу на його тривалу відсутність і вже почали шукати його, коли почули з кухні крики працівниць закладу — ті виявили на підлозі мертве тіло.

Як з'ясувалося в ході розслідування, у компанії, яка вступила в конфлікт з Григорієм та його друзями, були приятелі одного з офіціантів, який і вирішив помститися Пасічному сам на сам. За версією Я. Думанського, кельнер сильно вдарив того кулаком у голову (у скроню чи, за іншими спогадами, в щелепу), і Пасічний, що не очікував удару, упав на гранітну підлогу, смертельно травмувавшись.Таємнича історія 80-х – гравця «Динамо» в 22 роки вбили у ресторані. За мотивами зняли художній фільм

У багатьох джерелах фігурує думка, що смерть футболіста стала основою художнього фільму «Звинувачується весілля» (1986), однак рідні та близькі Григорія заперечують цеБільш імовірною основою для кінодрами «Звинувачується весілля» вважається вбивство вихованця спортивної школи «Динамо» В. Позняка під час весілля в ресторані «Дубки» в 1980 році. Водночас окремі факти біографії Пасічного, очевидно, було використано для створення образу головного героя, який також є молодим, перспективним форвардом «Динамо» (Київ) і готується перейти з другої команди до основного складу.

Поховано Григорія Пасічного на Берковецькому кладовищі Києва. Після смерті в нього залишилася вагітна дружина, що згодом народила дочку Юлію.

Досягнення Брав участь у «срібному» (1982) сезоні «Динамо», однак провів замало матчів для отримання медалей

Примітки

Посилання