Лук'ян Мозиря ( поч. XVII ст. — поч. травня 1652) — військовий діяч, корсунський полковник Війська Запорозького.

Біографія

Про ранні роки Мозирі достеменно нічого не відомо. З початком Хмельниччини перейшов на бік повсталих, брав участь в битві під Жовтими Водами та Корсунській баталії. Наприкінці червня — у липні 1648-го супроводжував Ф. Вешняка в поїздці до Варшави, де взяв участь у засіданнях сейму — представляв на ньому «Реєстр кривд» заподіяних козакам.

В 1649 після загибелі С. Морозенка призначений корсунським полковником. Влітку 1651-го відзначився в ході битви під Берестечком, зумівши майже без втрат вивести свій вже очолюваний ним Білоцерківський полк з оточення. У липні 1651 Хмельницький послав Мозирю на допомогу А. Ждановичу, котрий тримав оборону супроти військ Я. Радзивілла, тож у 2-й половині 1651 року Лук'ян Мозиря був одним з організаторів оборони Києва і Білої Церкви. Згодом з дипломатичними дорученнями гетьмана їздив до Москви.

Будучи незгідним з умовами Білоцерківського перемир'я виступив проти укладення нового реєстру. За це Хмельницький звільнив Мозирю з посади білоцерківського полковника. Він же у відповідь, повернувся до Корсуня і за допомогою старшин Корсунського та Білоцерківського полків, організував виступ та вбивство полковника білоцерківського Громики, взявши участь у виступі М. Гладкого. За наказом гетьмана генеральний осавул Дем'ян Лісовець придушив заколот. Мозирю було страчено до 6 січня 1652 року.

Джерела та література В. М. Горобець. Мозиря //

Література Смолій В. А. «Універсали Богдана Хмельницького (1648—1657)». — К., 1998. Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький». — К., 2009. В. В. Кривошея. «Козацька еліта Гетьманщини». — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 81 Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. ст. 59 — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. Підкова Ш., Шуст Р. «Довідник з історії України». У 3-х томах — Т. 2. — К.: Генеза, 1995.

Посилання М. Грушевський. «Історія України-Руси». Том IX. Розділ IV. Комісія В Корсуні, страченнє Гладкого й інших, відрух проти Хмельницького.