Міхал Улям (, 15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако) — львівський архітектор, будівельний підприємець.
Біографія Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині будівельного підприємця Абрагама-Бернарда (Берля) та Цецилії Улямів. 1901 року закінчив львівську Художньо-промислову школуUlam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. . Потім навчався в Мюнхенській академії мистецтв, пройшов практику у Зигмунта Кендзерського у Львові. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав право на самостійне ведення будівельних робітJedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. . Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життяWierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. . Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі.
1904 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслуженоLewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. . 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом ЗаслугиMonitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291. .
Міхал Улям був одружений з Леоніною Каро — донькою львівського рабина Єхезкіля Каро. Мав двох доньокThe unbroken chain: biographical sketches and the genealogy of illustrious Jewish families from the 15th-20th century. — Shengold Publishers, 1976. — P. 256.. Мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, спорудженому 1911 року за власним проєктомLwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. . У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США. Помер Міхал Улям у 16 лютого 1938 року у Монте-Карло.Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. За іншими даними в Ніцці, де був тимчасово похованийWschod. — 1938. — 28 lutego. — S. 7, 8.. Перепохований у Монако. Вдова Леоніна одружилася з фінансистом Арпадом ПлешемUlam S. Adventures of a Mathematician. — New York, 1976. — P. 108—109. — ISBN 0-684-14391-7. .
Споруди фірми Уляма Дім на вулиці Ірини Калинець, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський. Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиця Мирослава Скорика, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей ОбмінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. . «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей ОбмінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 506. , Філемон Левицький. Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписують Тадеєві Обмінському. Будувала фірма Уляма і КендзерськогоLewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.. Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906—1907 рокамиLewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. . Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3. Споруджена спільно з Владиславом Гертманом у стилі сецесії у 1907—1908 роках. Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908)Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.. Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського за проєктом Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського у 1904—1908. За іншими даними проєктантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор КаменобродськийPowiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. . Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на вулиці Зеленій, 20Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.. Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нинішня вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509. Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд КасслерLewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5.. Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман ФелінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.. Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман ФелінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 506.. Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман ФелінськийLewicki J. Roman… — S. 62—66.. Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Раппапорта. Архітектор Роман ФелінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 505.. Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський. Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман ФелінськийLewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.. Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт КурчинськийLewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.. Кам'яниця Сидонії (Шіфри) Шютц на вулиці Коперника, 5 (1910—1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт КурчинськийLewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.. Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проєкт Романа ФелінськогоLewicki J. Roman… — S. 32—34.. Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 рокиLewicki J. Między tradycją… — S. 509.. Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проєкт 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша БлотницькогоLewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.. Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. У стилі сецесії за проєктом Тадеуша Обмінського. Збудований фірмою Уляма у 1907 роціLewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.. Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 рокуLewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.. Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15. Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі. Дім фінансової прокуратури у ЛьвовіLewicki J. Między tradycją… — S. 86.. Проєкти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війниKomar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. . Бібліотека Львівської політехніки на вулиці Професорській, 1. Споруджувала фірма Уляма і Казімежа Каменобродського за проєктом Тадеуша ОбмінськогоBirkenmajer A. Budowa nowego gmachu bibljoteki Politechniki Lwowskiej. — 1929. — № 2. — S. 227. . Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький)Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. .
Галерея
Примітки
Джерела
Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267.