Же-де-пом (, від jeu — гра і paume — долоня) — старовинна гра з м'ячем, прообраз тенісу, в якої м'яч перебивався через сітку або мотузку ракетками (спочатку руками, потім бітами).

Гра набула поширення у XIII–XIV ст. у Франції, Італії і Англії; тільки в одному дореволюційному Парижі налічувалося 200 залів для гри в м'яч. У XVI столітті на зміну цій грі прийшов королівський теніс, з якого в XIX столітті народився сучасний, або великий теніс. Же-де-пом також вважається попередником ракетболу і гандболу.

Техніка гри Існували два різновиди: лонг-пом (довга пом) і курт-пом (коротка пом). Майданчик для лонг-пом відкритий, 60-80 × 14 м, розділений мотузкою на висоті 1 м, партія — 5-7 ігор; для курт-пом — зал 28,5 × 9,5 м, висота не менше 7 м, висота сітки 0,92 м у центрі і 1,5 м по краях, партія — з 6 ігор.

М'яч з двох пробкових півкуль, обтягнутий м'якою тканиною, діаметр близько 6 см, вага 16-20 г (лонг-пом) і 60-65 г (курт-пом). Спосіб підрахунку очок, прийнятий в грі (15, 30, 40, гра) використовується в сучасному тенісі.

Спортивна дисципліна Проводилися змагання як одиночні, так і командні (у команді 2, 4 або 6 осіб).

Же-де-пом (курт-пом) входив у програму Олімпійських ігор 1908, на Олімпійських іграх 1928 проводилися показові виступи.

З грою же-де-пом пов'язана одна зі сторінок Великої французької революції. 20 червня 1789 року депутати Генеральних штатів від третього стану, яких не пропустили до зали засідань за королівським наказом, зібралися в розташованому неподалік залі для гри в же-де-пом і поклялися продовжувати збори, поки не буде написана й прийнята конституція. Цей епізод більш відомий під українською назвою «клятва у залі для гри в м'яч».

Література Heiner Gillmeister: Artisten ohne Netz. Die mittelalterlichen Tennisspieler. In: Zeitschrift für Spielkultur. (Volltext als PDF). Jean-Michel Mehl: Les jeux au royaume de France. Du XIIIe au début du XVIe siècle. Fayard, Paris 1990 (Nouvelles études historiques), ISBN 2-213-02591-6 (дисертація, Universität Paris-Nanterre 1988). Theo Stemmler: Vom Jeu de paume zum Tennis. Insel Verlag, Frankfurt am Main 1988, ISBN 3-458-19076-7. Mehl Jean-Michel, Les jeux au royaume de France du XIIIe au XVIe siècles, version abrégée d'une thèse d'État d'Histoire soutenue en octobre 1988, Paris, Fayard, 1990 Paris Historique, no 67 du 2e semestre 1993, numéro consacré au « Jeu de paume parisiens », ISSN 0764-454.

Посилання Comité Français du Jeu de Paume Passion-paume