Єпископ Михаїл (в миру Михайло Іванович Мельник; , Суха Воля, Чесанівський повіт, Галичина — 9 жовтня 1955, Київ) — архієрей Українського екзархату Російської православної церкви, єпископ Дрогобицький і Самбірський.
Життєпис
Дитинство, юність, освіта Народився 21 жовтня 1903 року в с. Суха Воля, Чесанівського повіту в Галичині, син Івана (05.07.1869—04.06.1939 рр.) і Катерини (1880—1937 рр.). Навчався в Перемиській чоловічій гімназії, яку закінчив 1924 р. 1925–1927 рр. — в Перемиській греко-католицькій семінарії, 1927–1931 рр. — в Єзуїтській колегіі Канізіянум () — навчальному закладі отців єзуїтів у Інсбруку, (Австрія). 09 листопада 1931 р. захистив докторат з Богослов'я.Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та апостольської адміністрації Лемківщини. — Львів: УКУ, 2015. ― Т 1. — С 582—583. — ISBN 978-966-2778-21-2
Душпастирська праця Свячення отримав з рук єп. Йосафата Коциловського: 30 листопада 1928 р. — дияконські, 1929 р. — ієрейські.
1933–1946 рр. — душпастир в с. Нижанковичі. З 1933 р. викладає в Перемиській греко-католицькій духовній семінарії такі предмети як Новий Завіт (1933–34 рр.), моральне богослов'я (з 1935 р.) та педагогіку (з 1936 р.).
1937–1945 рр. — містодекан Нижанківського деканату. В 1935 р. наділений крилошанськими відзнаками. З осені 1944 р. — генеральний вікарій Перемиської єпархії (її південної частини, яка внаслідок зміни державного кордону опинилася в УРСР, в Дрогобицькій обл.)
Членство в «Ініціативній групі». «Душпастирська праця в радянські часи». Останні роки життя. У травні 1945 року став членом «ініціативної групи» щодо «возз'єднанню Греко-католицької церкви з Російською православною церквою», яку очолював Гавриїл Костельник.
З інших джерел:
19 лютого 1946 року Священний синод РПЦ ухвалив рішення про висвячення о. Михаїла Мельника на єпископа — для Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 22 лютого 1946 року під час Служби Божої в церкві Воздвиження Чесного Хреста в Києво-Печерській лаврі о. Михаїл «воз'єднався» з РПЦ. Після літургії відбувся його постриг у монаший чин. 25 лютого 1946 року в Соборі св. Володимира відбулася архієрейська хіротонія епископа-номінанта. Його святителями були: екзарх України, митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), єпископ Львівський і Тернопільський Макарій (Оксіюк), єпископ Мукачівський і Ужгородський Нестор (Сидорук), єпископ Станіславський Антоній (Пельвецький) (о. Антоній Пельвецький був хіротонізований напередодні, 24 лютого 1946 року)
Єпископ Михаїл (Мельник), як і архієпископ Антоній (Пельвецький), намагався зберегти національно-релігійну відособленість приєднаних до православної церкви колишніх греко-католицьких єпархій. Послідовно виступав проти будь-яких заходів по «оправославліванію», постійно порушуючи вимоги церковної влади і православні канони. Противився масовим арештам духовенства, знищенням святих місць, економічної та соціальної дискримінації духовенства.
Помер 9 жовтня 1955 року в Києві, в готелі «Україна».
10 жовтня 1955 року в Києві, в інституті паталогічної анатомії, під керівництвом професора Сапожникова, проведено розтин. «Виявлено», крім великого крововиливу в мозок, загальний атеросклероз, величезне збільшення серця, кілька рубців на ньому — наслідок кількох страшних серцевих приступів і тяждку хворобу печінки.
10–11 листопада 1955 року заупокійні відправи по бл. п. владиці Михаїлові відправлялися в Троїцькій церкві м. Києва. 11 жовтня 1955 року його тлінні останки доставили машиною до катедрального собору Пресвятої Трійці в м. Дрогобич. 13 жовтня 1955 року похований на міському цвинтарі в м. Дрогобичі, за участі більш як 140 священників на чолі з архієп. Антонієм.
Див. також Куновський Володимир Маркилійович Польський Михаїл Афанасійович
Примітки
Джерела Богдан Боцюрків. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава. — Львів, видавництво УКУ: 2005. — С 101. — ISBN 966-7034-55-0 І. Бриндак. Трагічна доля єпископа Михаїла Мельника. — Слово № 2 (27), 2006. — С 11 — 12 Михаил Польский. Новые мученики российские. — Jordanville, 1957. — Т 2. — С 287 Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та апостольської адміністрації Лемківщини. ― Львів: УКУ, 2015. — Т 1. — С 582—584. — ISBN 978-966-2778-21-2
Посилання Протопресвитер о. Михаил Польский. Новые мученики Российские, Том 2 Трагічна доля єпископа Михаїла Мельника Єпископ Мельник (Михаїл)