Полі́птотон ( від «багато» + «відмінок»), багатовідмінко́вість — стилістична фігура — повторення в межах речення чи фрази іменника або займенника в різних відмінках у тому самому значенніТріфонова Юлія Природа та розвиток ритмічної парадигми (на матеріалі «Блакитного роману» Гната Михайличенка) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2012. Випуск 56. Частина 2. С. 217—222. — ISSN 2078-5534. — С. 220. Литература и язык. Современная иллюстрированная энциклопедия / Под ред. проф. Горкина А. П.. — М.: Росмэн, 2006., наприклад:
У ширшому значенні — повторення слів, які належать до різних відмінюваних частин мови, у різних граматичних формах,Р. Л. Оліщук, І. С. Макар Конструкції з повторами у мові роману Лонга «Дафніс і Хлоя» // Studia linguistica: збірник наукових праць / КНУ ім. Тараса Шевченка. — Київ, 2011. — Вип. 5, ч. 2. — С. 49-56. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. — Чудинов А. Н., 1910. Новый полный словарь иностранных слов вошедших в русский язык с указанием происхождения их, ударений, отраслей знания и с расширенной энциклопедической частью. / Сост. Е. Ефремов. Под ред. И. А. Бодуэн-де-Куртенэ. — Изд. 2-е., 1912 наприклад, дієслова у різному часі чи виді, крім того — вживання однокореневих слів як стилістичний засіб.
Синоніми: поліпто́т, поліптота, .
Визначення Античні автори визначали поліптотон як стилістичну фігуру, яка ґрунтується на повторі того самого слова у різних відмінкових формах«яка стосується зміни відмінків в одному чи декількох іменах». «Риторика до Гереннія» IV, 22, 30. // Античные теории 1936:265, за Квінтіліаном це «фігура відмінкового різноманіття»«Фігура, яка зводиться до різноманітності відмінків». Квінтіліан, IX, 3, 37.// Op. cit., 265. Згодом термін став позначати використання будь-якого відмінюваного слова у різних формах.
Також, здебільшого в аналітичних мовахНа відміну від синтетичних мов, до яких належить українська, зв'язки між самостійними словами в аналітичних мовах виражаються не зміною закінчень або звуків у коренях, а за допомогою порядку слів у реченні та службових частин мови, отже більшість слів невідмінювана., поліптотоном називають стилістичний прийом вживання однокореневих слів в одній фразі (напр., ). Наприклад, англійський переклад латинського вислову «Quis custodiet ipsos custodes?»:
Приклад в українській літературі:
Поліптотон може бути визначений як лексичний повтор, ускладнений граматичними змінами компонентів. Берегова О. А. Стилістика декодування: прийом повтору в іспанській народній загадці // Мовні і концептуальні картини світу: Наукове видання. — К.: ВПЦ Київського університету, 2013. — Вип. 43. — 309 с. — С. 102.
Основна функція поліптотонів — концентрація уваги на тому чи іншому понятійному значенні лексеми. При цьому підвищується емоційна тональність тексту, його поетичність.
Поліптотон є подібним до стилістичних фігур: точний повтор; антанаклаза — використання слова у різних значеннях, або омонімів; парономазія — використання паронімів; парегменон — нагнітання одного і того ж слова з різними префіксами (наприклад, розплющив — заплющив); гомойарктон — «згущення» слів з однаковими префіксами (наприклад, полетить — повисне).
Поліптотон може розглядатися як різновид парономазії. Улуханов И. С. О языке Древней Руси Лагута (Алешина) О. Н. Стилистика. Культура речи. Теория речевой коммуникации: Учебный словарь терминов. Учебное пособие / Отв. ред. Н. А. Лукьянова. Новосибирск: Новосибирский государственный университет, 2000. — Ч. 2. — 147 с.
Приклади Політотон, як і інші види повторів, широко використовується в народній творчості та літературі.
Скоромовки Варка варила вареника, Василь взяв вареника, Варка Василя варехою, Василь Варку вареником. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак. Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима глипа
Прислів'я Їжак їжака голками не злякає. Лис лиса не кусає. З лисами і сам лисом станеш.
Пісні
У літературі
Примітки
Література Античные теории языка и стиля: [антология текстов] / под общ. ред. О. М. Фрейденберг. — Л.: Огиз-Соцэкгиз, 1936. — 343 с.
Посилання