Яблоновський Ян Каєтан (1699/1700 — 5 березня 1764, Острог) — князь Священної Римської імперії з 4 липня 1744 р., державний діяч Речі Посполитої (сенатор), військовик, поет, меценат. Кавалер ордену Білого Орла.
Життєпис Син великого коронного канцлера (1706—1709) Яна Станіслава Яблоновського та Жанн Марі (Йоанни Марії) маркізи де Бетюн-Шабрі.Jablonowscy (01)
Навчався у Львівському колегіумі єзуїтів. Часто подорожував з матір'ю, добре говорив французькою. Від батька перейняв уміння римувати. З 1718 року був чигиринським старостою, тому мав часті суперечки з московитами, був налаштований проти них. Посол на Сейми 1728, 1729, 1732, 1733 років від Галицької землі. 1734 року в Кенігсберзі познайомився зі Станіславом Лєщиньським, для котрого шукав допомоги у татарського хана в Стамбулі. Потім помирився (перепросив) з королем Авґустом III (1737 р.). Невдовзі виїхав до Дрездену, звідти 1738 року до Італії, Франції, Турину, Люневілю, перебував у Мадриді. 1739 року був Якубом III Стюартом був призначений уповноваженим стосовно маєтків Собєських. В Речі Посполитій 1743 року мав посаду старости бібрецького, звання полковника. Для задоволення амбіцій виїхав за кордон: 1743 року став Ґрандом іспанським, кавалером Ордену Золотого Руна, мав багато французьких відзнак, 5 серпня 1744Wereszycka H. Jabłonowski Jan Kajetan h. Prus… — S. 223. року від цісаря Карла VII отримав титул князя Священної Римської імперії (був визнаний в Польщі 1773 року). Зарозумілістю і пихою перевищував всіх Яблоновських, стало підписувався «князь на Острогу» (за що був публічно висміяний). 9 листопада 1754 року став брацлавським воєводою. 1756 року став фельдмаршалком австрійським, кавалером ордену Білого Орла. Був надалі супротивником Чарторийських, Росії, симпатизував Прусії. Останнього разу виступав у Вінниці на передконвокаційному сеймику; пробуючи його зірвати, був переслідуваний прихильниками «Фамілії». Це, схоже, спровокувало смерть (помер 5 березня 1764 року в Острозі).Wereszycka H. Jabłonowski Jan Kajetan h. Prus… — S. 223—224. Був похований у 1768 році «в маріямпільських капуцинів».Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 8. — S. 110.
Був автором декількох праць, в тому числі і на релігійну тематику.
Родина Перша дружина — Вельгорська Тереза (померла 1749 року; шлюб 1730 року, бездітний), донька волинського каштеляна Вацлава Вельгорського. Друга дружина — княжна Анна Сапєга, відома своєю подальшою господарською, політичною діяльністю, індивідуально, інтелектом значно його перевищувала, якій «…набрид дім Сапєгів своїми хитрощами та злістю» (шлюб у жовтні 1750 року, дітей не мали). В шлюбному договорі записав їй 150000 золотих, які забезпечені були доходами з його маєтків у Любельському та Руському воєводствах. Дружина керувала заборгованими, невпорядкованими з юридичної сторони маєтками (в 1752, 1758 роках львівська шляхта звільнила від податків його броварні на передмістях Львова, знищені вогнем та водою). Презентував дружину по різних дворах Європи, передусім у Версалі; повернувшись додому, довго з нею не проживав, тратив час на подорожі, гулянки.Wereszycka H. Jabłonowski Jan Kajetan h. Prus… — S. 224.
Власник, меценат Урядував у Тисмениці 1745 року.Barącz S.. Pamiętnik dziejów Polski. — Lwów, 1855. — S. 241. Виділив кошти для будівництва у 1736–1741 рр. мурованого костьолу Святої Трійці в Маріямполі. В 1742 р. було споруджено в Маріямполі кляштор чину Капуцинів з костелом св. Антонія, спочатку дерев'яні, пізніше муровані (будівництво кам'яного монастиря і костьола завершено в 1757 р.). У 1753 р. при монастирі було закладено один із небагатьох вищих навчальних закладів на Галичині — колегіум із класом філософії, через 10 років в ньому відкрито клас риторики. Завдячуючи коштам дружини — Терези з Вельгорських — в Маріямполі з 1746 р. почали діяти шпиталь для убогих та школа для осиротілих шляхтянок, якими опікувались сестри милосердя з Ордену хариток.
Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — t. 8. — S. 109—110. Wereszycka H. Jabłonowski Jan Kajetan h. Prus III (1699 lub 1700—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/2, zeszyt 45. — S. 223—224.
Посилання Яблоновські. Jan Kajetan ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.115) . Stanisław Wincenty ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) .