Ге́ді Лама́р ( ; 9 листопада 1914 — 19 січня 2000, при народженні Гедвіґа Ева Марія Кіслер)According to Stephen Michael Shearer's biography of Lamarr, Beautiful: The Life of Hedy Lamarr (pages 8, 339), she was born in 1914, not 1913. An email from Anthony Loder, Lamarr's son to this editor in response to a query regarding the correct year of birth also confirms 1914 as the year in question. Thomas Dunne Books, an imprint of St. Martin's Press © 2010; ISBN 978-0-312-55098-1. — австрійсько-американська акторка та винахідниця.
Математично обдарована, вона разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, необхідні для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів.
Біографія Народилася в столиці Австрії. Її батько був банкір з єврейської сім'ї зі Львова, мати — з Будапешту. Відвідувала театральну школу та рано почала зніматися в кіно.
У 1933 році, після гучного кінодебюту, батьки видали Геді заміж за фабриканта зброї, австрійського мільйонера . Після чотирьох років невдалого шлюбу втекла, підсипавши снодійне покоївці, і на пароплаві «Нормандія» вирушила з Лондону до Нью-Йорку.
Принциповий характер, звичка відверто висловлювати невтішну думку про Голлівуд та його звичаї нажили Геді Ламар багато впливових ворогів. Одного разу її звинуватили у крадіжці туфель вартістю 100 доларів з магазину у Флориді. Хоча суд і відкинув це звинувачення, пляма від інциденту залишилася надовго. Ще більших збитків її репутації завдала підроблена автобіографія під назвою «Екстаз і я» (1966), нібито написана у співавторстві з Лео Гілда і Сай Райс. У тексті вона нібито зізнається, що в неї німфоманія. Ламар подала позов на видавця, стверджуючи, що багато з подій, описаних у книзі, були вигадані одним із співавторів Leo Guild«Hedy Lamarr Loses Suit to Halt Book», The New York Times, 27 September 1966, p. 74. Книга містила також захищений копірайтом матеріал зі статті про Ламар, написаної Gene Ringgold та опублікованої в журналі «Факти екрану» в 1965 р. У зв'язку з цим мав місце судовий процес«Lamarr Autobiography Prompts Plagiarism Suit», The New York Times, 7 February 1967, p. 18 (Article Preview ). «Ця книга зруйнувала мою кар'єру і моє життя».
Геді Ламар була одружена шість разів, народила трьох дітей.
Померла 19 січня 2000 року в місті Орландо у Флориді у віці 85 років. Прах акторки був згідно з заповітом розвіяний на її батьківщині, в Австрії, у Віденському Лісі.
Кінокар'єра Дебютувала в німецькому фільмі «Дівчина в нічному клубі» (1930). У своїх перших роботах знімалася з такими акторами, як Гайнц Рюманн і Ганс Мозер. Театральний режисер Макс Райнгардт, з яким вона працювала в Берліні, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи.
Хвилю світової популярності приніс їй чехословацько-австрійський фільм «Екстаз» (Ева, 1933). Перша в історії художнього повнометражного кіно десятихвилинна сцена оголеного купання в лісовому озері — цілком невинна за сучасними мірками — у 1933 році викликала бурю емоцій. У цій стрічці Ламар першою зімітувала в кіно оргазм. За її словами, для цього під час зйомок режисер колов її англійською шпилькою. Сцена викликала обурення з боку церкви, картину заборонили до показу в деяких країнах та випустили в прокат тільки через кілька років з цензурними купюрами.
У 1937 році на пароплаві «Нормандія» вирушила з Лондону до Нью-Йорку. Оббивати пороги в Голлівуді не довелося — кінодебют 1933 року був надто гучним, щоб кінематограф його забув. Але щоб не викликати аналогічних асоціацій в пуританської публіки США, їй радять взяти псевдонім. Гедвіг Кіслер стає Геді Ламар. Відразу на «Нормандії» вона підписала вигідний контракт із засновником студії Metro-Goldwyn-Mayer Луїсом Маєром. Новий виток кар'єри розгорнувся запаморочливо. Загалом Геді Ламар заробила на кінозйомках 30 млн доларів.
За голлівудську кар'єру Ламар попрацювала в таких популярних фільмах, як (Габі, 1938), (Манон де Верні, 1939), екранізації Джона Стейнбека (Долорес Рамірес, 1942, режисер Віктор Флемінг), «Небезпечний експеримент» (Аліда Бедо, 1944) і епічній стрічці Сесіля де Мілля (1949). Останній раз вона з'явилася на екрані в телефільмі «The Female Animal» (Ванесса Віндзор, 1958).
1966 року 52-річна акторка спробувала повернутися на екран, але цьому перешкодила розгорнута проти неї кампанія цькування. Через принциповий характер та негативні висловлювання про Голлівуд вона мала чимало ворогів.
За внесок у кінематограф Геді Ламар удостоєна зірки на голлівудській Алеї Слави.
Наукова діяльність
У 1942 році Геді Ламар запатентувала систему, що дає змогу на відстані керувати торпедамиПатент 2292387. Цінність технології псевдовипадкового перелаштування робочої частоти була оцінена тільки з роками, лише після наростання Карибської кризи 1962 року Рейчел Ігнотофскі. Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що змінили світ. — Вид-во «Вівсянка», 2020 . — С.69.
День народження акторки 9 листопада — названий Днем винахідника в німецькомовних країнах. Без винаходу Ламар не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.
Доля познайомила Ламар з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, який жив неподалік. Ламар поділилася з ним дуже важливою ідеєю: якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу ціль. Щоб дати своїй другій батьківщині військову перевагу, Ламар запропонувала керувати торпедами сигналами, які не можна буде перехопити або заглушити. Ламар і Антейл незабаром запропонували використовувати на передавачі випадковий код, який буде змінювати частоту каналу передачі та синхронізувати такі ж частотні переходи і на приймачі. Така зміна каналів зв'язку гарантує безпечну передачу інформації. До того часу псевдовипадкові коди використовувалися для кодування інформації, переданої незмінними відкритими каналами зв'язку. Секретний ключ став використовуватися для швидкої зміни частот каналів передачі інформації.
У серпні 1942 Ламар і Антейл отримали патент під номером 2292387 «Секретна система зв'язку (Secret Communication System)». Патент описує секретні системи зв'язку, що включають передачу фальшивих сигналів на різних частотах. Цей патент став основою для зв'язку з розширеним спектром, що використовується всюди, від мобільних телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS.
Пам'ять
На початку 2014 року Геді Ламар уведена в Зал слави винахідників. До дня народження науковиці 9 листопада приурочені Дні винахідника відразу в трьох європейських країнах — Німеччині, Австрії та ШвейцаріїДень изобретателей в США. Эдисон и немногие другие… // «Компьютерра Онлайн» . Геді Ламар зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ї і 9-ї версій. В одного з персонажів Half-Life 2, доктора Айзека Кляйнера, в лабораторії живе незвичайний вихованець — гедкраб Ламар (позивний — «Геді»), у якого видалили жала, що відповідають за приєднання до голови жертви. 9 листопада 2015 Google випустив новий дудл на честь 101-го року від дня народження Геді ЛамарGoogle присвятив дудл актрисі і винахідниці Геді Ламар // Корреспондент.biz, 9 листопада 2015. У 2018 році актриса Аліса Сазерленд зіграла Ламар в телевізійному серіалі NBC «Timeless» («Поза часом») в третьому епізоді другого сезону під назвою Hollywoodland . Епізод вийшов в ефір 25 березня 2018 року. У 2021 році Ламар згадали в першому епізоді Marvel «А що як…?» («What If…?»). Епізод вийшов в ефір 11 серпня 2021 року.
Фільмографія
Виступи на радіо Дата трансляціїВиробник серіалуЕпізод 7 листопада, 1941 Алжир / Algiers 29 грудня, 1941 Lux Radio Theatre Наречена прийшла з післяоплатою / 14 травня, 1942 Едвард Дж. Робінсон Хеді Ламарр Гленн Міллер / Edward G Robinson Hedy Lamarr Glenn Miller 5 жовтня, 1942 Lux Radio Theatre Божевільна любов / Love Crazy 2 серпня, 1943 Давай жити зі мною / Come Live with Me 26 вересня, 1942 Геді Ламар / Hedy Lamarr 26 жовтня, 1943 Геді Ламар / Hedy Lamarr 24 січня, 1944 Lux Radio Theatre Касабланка / Casablanca 4 лютого, 1945 The Radio Hall of Fame / Experiment Perilous 19 листопада, 1951 Lux Radio Theatre Самсон і Даліла / Samson and Delilah
Галерея
Примітки
Джерела Young C. The films of Hedy Lamarr. — Secaucus: «Citadel Press», 1978. Kranzpiller P. Hedy Lamarr. — Bergatreute: «Eppe», 1997. Körte P. Hedy Lamarr: die stumme Sirene. — München: «Belleville», 2000. Gaines A. Hedy Lamarr. — Vero Beach: «Rourke Pub.», 2002. Walters R. Spread spectrum: Hedy Lamarr and the mobile phone. — Great Britain: «BookSurge», 2005. Robbins T. a. o. Hedy Lamarr and a secret communication system. — Mankato: «Capstone Press», 2007.
Посилання
Офіційний сайт Hedy Lamarr's 101st Birthday Google Doodle // youtube.com Геді Ламар // youtube.com Профіль Геді Ламар у Залі слави винахідників The Official Tribute Site (Фонд Геді Ламар) Патент 2292387 Геді Ламар Геді Ламар на сайті Famous Women Inventors Ламарр Хеди у проекті «Чтобы помнили» Геді Ламар у фільмах // youtube.com