Міхал Потоцький на Підгайцях (, 1750/1749?) — шляхтич герба Пилява, військовий і державний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).

Біографія

Розпочав військову кар'єру біля батька, з 1687 року мав корогву гусарів. Наприкінці 1694 року, як і решта Потоцьких, був конкурентом волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. У молодості — відомий авантюрист. Зокрема, 30 січня 1695 року був причиною гучного скандалу при дворі королеви. Напившись, взяв у руки «натуралії», показав їх також присутнім панам, кілька разів вдарив «натураліями» об стіл.

Брав участь у Підгаєцькій кампанії 8-9 вересня 1698 року. Після битви п'яний викликав з королівського намету литовського табору мальборського воєводу Яна Єжи Пшебендовського, замахнувся на нього обухом — той ледве відхилився, що могло потім призвести до конфлікту між польським та саськими відділками. Був відданий під суд, та після втручання матері, Ян Станіслав Яблоновський прийняв його перепрошення, і до очікуваного поєдинку з Я. Є. Пшебендовським не дійшло.

Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 264. посади відступив батько.Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 97.

Був власником маєтностей: ЧернелицяZaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 509 il. — S. 54. — ISBN 978-83-89273-79-6. (протягом 3 років Чернелиця перебувала у підпорядкуванні Юзефа Станіслава Потоцького, який 1697 року відмовився від маєтку на користь Міхала ПотоцькогоГощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті… — С. 42.) та Михайлівка (село Брацлавського повіту )

Опікував єзуїтські колегіуми в Каліші, Луцьку, Красноставі.

В 1706 р. в його маєтностях переховувалися ксьондзи й ченці з Луцького колегіуму, для якого в 1708 р. він здобув «лібертацію».

8 вересня 1724 р. в костелі Сокаля урочисто коронували Сокальську ікону Матері Божої, домігся цього як «особливий добродій і синдик генеральної провінції руської», надав для цього кошти, 1724 р. разом з Юзефом Потоцьким придбали 2 золоті корони для ікони, 1732 р. придбав корону вартістю 100000 злотих. 1745 р. подарував колегіуму у Красноставі 300 книг в оправі.

У вересні 1749 р. його стараннями в Луцьку коронували образ Матері Божої в костелі домініканців.

Чимало посприяв розбудові дідичного Сендзішова.Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 100—101.

Помер 2 грудня 1749, був похований у костелі капуцинів у Сендзішові.Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 101.

Сім'я Перша дружина — Зофія Анеля Чарнецька ( 1724), донька польного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя; була похована в костелі в Красноставі.Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1728. — Т. 1.  — S. 348. Діти: Францішек Ксаверій — сокальський староста Фелікс — красноставський староста, слоньський каштелян.

Друга дружина — Марціанна Оґінська ( 1766Гощинський А. Чернелицький замок… — С. 43.). Діти: Антоній — староста львівський, галицький Пйотр — люблінський каштелян, дідич «ключа» «Золотий Потік» (місто Янув, 17 сіл; Краківське воєводство), відомий своєю протиросійською позицієюАртур Гощинський. Чернелицький замок… — С. 45 (прим. 78). Кристина Тереза — дружина великого гетьмана литовського Шимона Коссаковського Анна.

Примітки

Джерела Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — 84 с. — С. 38-45. Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 97—101.

Посилання Michał Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 3.616.76) . . — S. 98. (№ 4177)