У період існування Герцогства Буковина у краї діяли наступні установи та організації:

Земельні та лісові установи Крайові комісії Буковини в справах відміни та викупу кріпо сних повинностей та врегулювання сервітутних питань (). Крайова комісія Буковини по відміні та викупу кріпосних повинностей (1853−1858) (). Дирекція фонду в справах відміни та викупу кріпосних повинностей (1853−1866) (). Крайова комісія в справах викупу та врегулювання сервітутних справ (1856−1914) (). Комісія по виплаті компенсацій за відміну кріпосних повинностей (1856−1914) ().

Вказані комісії були створені в зв’язку з ліквідацією кріпацтва в Австрії 1848 р. на підставі цісарських указів від 9 серпня і 7 вересня 1848 р. та 5 липня 1853 р. для проведення земельної реформи на Буковині. Підпорядковувалися міністерству внутрішніх справта Буковинський крайовій управі. Займалися розглядом земельних конфліктів і майнових справ між землевласниками та селянами, а також їх врегулюванням, виплатою компенсацій землевласникам за викуп їх сервітутних прав. Перша з комісій була ліквідована в 1858 р., друга в 1866 р. в зв’язку із завершенням поставлених перед ними завдань, дві інших продовжували свою діяльність аж до початку Першої світової війни.

Дирекція обліку та реєстрації нерухомого майна на Буковині () підпорядковувалась міністерству землеробства та нерухомого майна Австрії.

Крайова лісова інспекція () створена на підставі цісарського патенту від 3 грудня 1852 р. Ф. 250. Підпорядковувалась Буковинській крайовій управі та крайовій лісовій дирекції. До функцій інспекції входило: контроль і нагляд за станом лісових масивів в повітах, діяльністю деревообробних підприємств, облік диких тварин, тощо. Припинила свою діяльність 1918 р.

Лісництво адміністрації Православного релігійного фонду Буковини, с. Ревна на р. Прут Чернівецького повіту () засноване та діяло відповідно до цісарського указу Йозефа ІІ від 1786 р. “Про впорядкування лісів Буковини” та закону “Про застосування лісового кодексу на території Румунії” від 8 квітня 1910 р. (з поправками, внесеними та прийнятими у 1919 р. та 1923 р. ). Реорганізовано в 1919 р. У лісництві проводилися роботи з лісонасаджень, експлуатації лісових ділянок, обладнання розсадників, продажу лісовоїпродукції, встановлення лісових кордонів, збору насіння лісових культур. Ліквідоване 1944 р.

Лісництво адміністрації Православного релігійного фонду Буковини у с. Чудей Сторожинецького повіту () засноване та діяло відповідно до цісарського указу Йозефа ІІ від 1786 р. “Про впорядкування лісів Буковини” та закону “Про застосування лісового кодексу на території Румунії” від 8 квітня 1910 р. (з поправками, внесеними та прийнятими у 1919 р. та 1923 р. ). Реорганізовано в 1919 р. У лісництві проводилися роботи з контролю та нагляду за станом лісового фонду, проведенням лісових робіт, експлуатації лісових ділянок. Ліквідоване 1944 р.

Фінансові та промислові установи Фінансова прокуратура в м. Львів (у справах Буковини) () створена в період судової реформи 1852 р. на основі попередніх організацій: фінансового управління (1773−1775), фінансової колегії (1775−1852), фінансової палати (1852). До 1867 р. поширювала свою діяльність і на територію Буковини. Фінансова прокуратура захищала інтереси держави в спірних судових справах, представляла висновки в питаннях, що торкалися державного майна, сприяла підписанню договорів стосовно державного майна. Ліквідована в 1867 р. коли була створена фінансова прокуратура в м. Чернівці. Документи фонду являють собою частину документів Галицької фінансової прокуратури і відносяться до управління Буковиною. Надійшли вони зі Львова, коли Буковина стала автономним краєм. Основний фонд зберігається в Центральному державному історичному архіві у м. Львів.

Центральна окружна комісія по встановленню земельних податків на Буковині () створена 1819 р. Складалася з двох підкомісій: комісії із складання земельних кадастрів та комісії з оцінювання земельного доходу. До функцій комісії складання земельних кадастрів входило: вимірювання земельних ділянок, складання поземельної карти для кожної громади краю з метою складання кадастрів, графічне описання меж громад. До складу комісії входили: військовий комісар, інженер-топограф, землемір, представник правління громади та 2 члени громади. Комісія з оцінювання земельного доходу займалася встановленням чистого доходу з земельних ділянок і визначенням оцінки доходу в грошах. До складу комісії входили: комісар по оцінці, геодезист, землемір та ін. Центральна окружна комісія з встановлення земельних податків на Буковині була підпорядкована Галицькій Надвірній комісій з земельних податках у м. Львові.

Фінансова прокуратура м. Чернівці () створена на підставі розпорядження міністерства фінансів від 8 грудня 1867 р. Розпочала діяльність 31 грудня. Захищала інтереси держави в спірних судових справах, представляла висновки з питань, що стосувалися державного майна, сприяла укладанню договорів, де мова йшла про державне майно. Функціями фінансової прокуратури були правовий захист і ведення процесів, що стосувалися державного майна, незалежно від того, в розпорядженні якого міністерства чи управління воно знаходилося, регулювання його обігу та попередження роздрібнення і збитків, подання на вимогу державних установ висновків відносно державного майна та його фондів, юридична допомога в справі прийому державними установами державного майна, консультації при оформленні відповідної документації. Очолював фінансову прокуратуру фінансовий прокурор. Підпорядковувалася міністерству фінансів. Фінансова прокуратура м. Чернівці припинила свою діяльність 1918 р. в зв’язку з ліквідацією австрійських державних установ на Буковині.

Крайова табула Буковини м. Чернівці () створена 1791 р. на підставі придворного декрету від 5 лютого 1791 р. при Чернівецькому дистриктному суді. Створена з метою обліку нерухомого майна, підтвердження та зміцнення системи збору податків, займалася договорами купівлі-продажу, заповітами. У Крайовій табулі відклалися документи спеціальної комісії з обміру поміщицьких, церковних та селянських землеволодінь, яка була створена в 1781 р. Закінчила свою роботу в 1784 р. і передала 175 протоколів під назвою “Акти Метцгера про встановлення кордонів” відповідним дистриктним судам. Ці матеріали були передані Крайовій табулі, яка вносила подальші зміни до книг реєстрації нерухомого майна. У 1804 р. Крайова табула була передана у ведення Дворянського суду Буковини. Ліквідована 1896 р. Її функції перейшли до відділу кадастрів Крайового суду Буковини.

Крайова фінансова дирекція в м. Львів () створена 1850 р. Підпорядковувалась міністерству фінансів. Здійснювала фінансовий контроль за діяльністю державних маєтків, соляних копалень, солеварень та інших підприємств, керувала державними фондами, збиранням податків та мита. Припинила свою діяльність 1918 р.

Галицьке управління непрямих податків ().

Головна крайова каса Буковини () створена 1850 р. Підпорядковувалась Головній Надвірній бухгалтерії та Надвірній канцелярії, пізніше міністерству фінансів. Здійснювала розрахунки державних установ та доміній, прийом та видачу коштів, проводила різні фінансові операції, здійснювала контроль за правильним проведенням касових операцій, вела журнали прийому та видачі коштів. Ліквідована 1918 р.

Кооперативне кредитно-ощадне товариство громади Ставчани. Кооперативно-кредитно-ощадне товариство громади Ставчани було зареєстровано рішенням Крайового суду Буковини від 8 вересня 1905 р. Товариство об’єднувало мешканців громади, які мали земельну власність і ґрунтувалося на взаємній поруці з метою надання матеріальної допомоги. До функцій товариства входило: надання кредитів членам товариства на утримання господарства, купівля господарського реманенту, приймання грошей від громадян, членів громади під процентні вклади. Товариством керувало правління та рада правління, які обирались загальними зборами. Товариство існувало на принципах самофінансування, мало власний реманент і самостійний баланс. Кошти товариства створювались за рахунок вступних внесків членів товариства, добровільних пожертв громадян, за рахунок процентів від кредитів, наданих членам товариства. Розпорядником грошових коштів був голова ради товариства. Станом на початок 1907 р. товариство нараховувало 148 членів, а на кінець – 160. Підпорядковувалось Буковинській крайовій управі.

Управління копалень м. Львів () створене 1855 р. для управління видобутком чорного вугілля. Мало в підпорядкуванні гірничі комісаріати в населених пунктах Самбір, Коломия та Качика. Ліквідовано 1918 р.

Гірниче управління Буковини в громаді Качика () створено на основі патенту австрійського цісаря від 1 листопада 1781 р. “Про створення та компетенцію гірничих судів в громаді Качика”. Підпорядковувалося Надвірній Палаті в справах карбування монет та гірничої справи, Галицькому намісництву в м. Львові та Буковинській окружній управі. У 1850 р. гірничий суд мав назву гірничий комісаріат Буковини в громаді Качика, з 1853 р. перейшов у підпорядкування міністерства фінансів. У 1871 р. реорганізований в гірниче управління Першої інспекції для краю Буковина. Підпорядковувалося головному гірничому управлінню в м. Відень. Займалося наглядом за діяльністю підприємств гірничої промисловості, видачею дозволів на будівництво шахт, штолень. Складало звіти та огляди про стан гірничої промисловості. Ліквідовано 1918 р.

Солеварний завод у громаді Качика (). Качиковский солеварный завод створений приблизно 1800 р. як солеварня. Завод добував кам’яну сіль, випускав її в меленому та випареному вигляді. До 1850 р. підпорядковувався Галицькому намісництву в м. Львів та Буковинській окружній управі. Після 1850 р. − міністерству землеробства та гірничої справи, з 1853 − міністерству фінансів та гірничої справи. У роки Першої світової війни − управлінню фінансів військового генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни. Ліквідований 1918 р.

Установи шляхів сполучення Акціонерне товариство залізниці Львів-Чернівці-Ясси () створене 1864 р. До листопада 1868 р. товариство називалось “Акціонерне товариство залізниць Львів-Чернівці”, з 1868 р. по 1940 рік – “Акціонерне товариство залізниць Львів-Чернівці-Ясси”. Правління товариства знаходилось в м. Відень, з травня 1920 р. – в м. Чернівці. Метою товариства було будівництво та експлуатація залізниць Львів-Чернівці-Ясси. Справами товариства керували загальні збори власників акцій, рада правління, яку очолював генеральний директор. Загальні збори акціонерів збиралися 1 раз на рік в м. Відень. Рада правління складалася з 12 членів, які обирали президента, віце-президента та виконавчий комітет в складі 3 осіб. На пропозицію президента або віце-президента обиралась Рада правління в м. Відень. У 1889 р. експлуатація залізниць на території Румунії була передана румунському уряду. Після розпаду Австро-Угорської монархії в 1918 р. частина залізниці Львів-Чернівці, Львів-Неполоківці залишилась у межах Польщі, а залізниця Неполоківці-Чернівці-Сучава з 12 листопада 1918 р. була передана в експлуатацію Румунії. З 4 травня 1920 р. правління товариства знаходилось у м. Чернівці і було під контролем румунського уряду. 2 червня 1921 р. була підписана угода з польським урядом на право експлуатації залізниці акціонерним товариством на території Польщі. Товариство припинило свою діяльність 1940 р.