Шлойме Ройтман (Ройтман Соломон Іделевич) (11 лютого 1913, Могилів-Подільський — 1985, Герцлія, Ізраїль) — єврейський літературознавець і поет, кандидат філологічних наук, член Союзу письменників СРСР, 1960 — «відмінник народної освіти» РСФСР. Лауреат премії ім. І. Мангера та премії Всесвітнього конгресу культури на їдиш.
Життєпис Походить із родини ремісників. 1931 року виходять друком його перші вірші в харківському журналі «Зай грейт».
У 1930-х роках друкується в єврейській періодиці Києва, Мінська, Москви та Харкова.
1939 року закінчив Московський педагогічний інститут, 1941 року захистив кандидатську дисертацію; працював вчителем у середній школі.
Протягом 1945—1948 років працював редактором у московському видавництві «Емес».
Після вбивства Соломона Міхоелса не чекав приходу по нього, а повернувся до Могилева-Подільського, кілька місяців переховувався.
Після розгрому єврейської культури в СРСР з 1948 року працював старшим викладачем російської та зарубіжної літератури Марійського державного педагогічного інституту ім. Крупської в Йошкар-Олі, 1949 — доцент.
З 1961 року постійно дописує в журнал «Советіш геймланд».
На початку 1970-х відбувся його творчий вечір у Могилів-Подільській бібліотеці.
1973 року репатріюється до Ізраїлю.
Вийшли друком такі його поетичні збірки 1940 — «Виноградник», 1947 (перевидано російською 1965) — «Доброго ранку, співак!», 1955 — «Світло й тіні» — в перекладі російською мовою, 1971 — «Материнський наспів», 1975 — «Блазень та лицар», 1976 — «Мій ізраїльський ріжок», 1977 — «Сонети», 1980 — «Герцлійські строфи», 1982 — «Вірші про народний дух», 1984 — «Ліричне дихання. Другий том сонетів».
Його твори переведені, зокрема, і марійською мовою.
Посмертно вийшло дві збірки прози: 1986 — «Коли прокидаються речі», 1988 — «Фрази».
Джерела http://www.marihistory.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1725:2011-11-17-16-38-58&catid=48:2011-01-01-15-41-23&Itemid=156 Ізраїльська енциклопедія (рос.) Мої земляки-літератори з Придністров'я