Луїс Феліпе Монті (, 15 травня 1901, Буенос-Айрес — 9 вересня 1983, Ескобар, Аргентина) — аргентинський й італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Чемпіон та віце-чемпіон світу у складі збірних Італії й Аргентини. Срібний призер Олімпійських ігор. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Кар'єра в Аргентині У дорослому футболі дебютував 1920 року виступами за команду «Хенераль Мітре». Розпочинав як фланговий півзахисник. Наступного сезону грав за «Уракан». Команда з Буенос-Айреса виграла свій перший чемпіонський титул в епоху аматорського футболу Аргентини. Далі були виступи в командах «Бока Хуніорс» та «К.А. Палермо».

В 1922 році Луїс Монті та його рідний брат Енріке перейшли до клубу «Сан-Лоренсо», який виступав у іншій аргентинській лізі — АсоціаціЇ аматорського футболу. Команда з південного району аргентинської столиці Боедо двічі поспіль виграє лігу, а в 1927 — об'єднаний чемпіонат. Монті був одним з лідерів команди, грав надійно, але занадто жорстко. За свою поведінку на полі отримав прізвисько «Дикий бик пампасів».

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 5 голів. Чемпіон Америки 1927 року. На Олімпійських іграх 1928 та чемпіонаті світу 1930 аргентинці виходили до фіналу, але в обох поєдинках сильнішим виявився суперник — збірна Уругваю.

Кар'єра в Італії В 1931 році в аргентинському футболі був введений професіоналізм. Багато гравців змінювали клуби, у пошуках більших гонорарів. Монті отримав запрошення перейти до «Ювентуса» від Ренато Чезаріні — аргентинського нападника команди. Граючи у складі «Юве» чотири рази здобував перемоги у Серії А та одного разу — у кубку Італії. Всього, за вісім сезонів, провів 261 матч і забив 22 голи.

Був одним із перших «оріунді» — аргентинських футболістів, які отримали італійське громадянство та можливість виступати за національну збірну. Учасник чемпіонату світу 1934 року. На турнірі провів всі п'ять матчів. У півфіналі він цілком нейтралізував свого опонента, лідера збірної Австрії — Маттіаса Сінделара. У фіналі італійці здобули перемогу над збірною Чехословаччини та перший титул чемпіона світу. Всього за збірну Італії провів 18 матчів і забив один гол, у ворота збірної Швейцарії.

Один із семи гравців, які виступали на чемпіонатах світу за збірні команди двох різних країн. У 30-ті роки за збірні Аргентини й Італії виступали Луїс Монті й Аттіліо Демарія. Після другої світової війни — Ференц Пушкаш, Хосе Сантамарія і Жозе Алтафіні. Роберт Ярні і Роберт Просинечкі були гравцями збірних Югославії та Хорватії.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1939 року, очоливши тренерський штаб клубу «Трієстина».

В подальшому очолював команди клубів «Ювентус», «Варезе», «Фоссанезе», «Аталанта», «Віджевано» та «Уракан».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Піза», команду якого Луїс Монті очолював як головний тренер до 1950 року.

Помер 9 вересня 1983 року на 83-му році життя від інфаркту.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКубок МітропиУсьогоЛігаІгорГолівТурнірІгорГолівТурнірІгорГолівІгорГолів 1920 «Хенераль Мітре» Д2 ? ? – – – – – – ? ? 1921 «Уракан» Д1 4 0 CCAA+CCI 2+1 0+0 – – – 7 0 1922 «Бока Хуніорс» Д1 0 0 – – – – – – 0 0 1922 «К.А. Палермо» Д1 ? ? – – – – – – ? ? 1922 «Сан-Лоренсо» Д1 10 1 – – – – – – 10 1 1923 Д1 19 4 – – – – – – 19 4 1924 Д1 20 1 – – – – – – 20 1 1925 Д1 24 5 – – – – – – 24 5 1926 Д1 22 8 – – – – – – 22 8 1927 Д1 32 5 – – – – – – 32 5 1928 Д1 24 6 – – – – – – 24 6 1929 Д1 17 5 – – – – – – 17 5 1930 Д1 34 5 – – – – – – 34 5Усього за «Сан-Лоренсо» 202 40 – – – – – – 202 40 1931 «Спортіво Палермо» АЛ ? ? – – – – – – ? ? 1931–32 «Ювентус» A 29 2 – – – КМ 1 0 30 2 1932–33 A 33 6 – – – КМ 4 0 37 6 1933–34 A 34 4 – – – КМ 3 0 37 4 1934–35 A 20 2 – – – КМ 4 0 24 2 1935–36 A 30 2 КІ 2 0 КМ 7 0 39 2 1936–37 A 27 1 КІ 4 1 – – – 31 2 1937–38 A 28 1 КІ 5 0 – – – 33 1 1938–39 A 24 1 КІ 1 0 КМ 6 1 31 2Усього за «Ювентус» 225 19 12 1 25 1 262 21Усього за кар'єру 431+ 59+ 15 1 25 1 471+ 61+

Статистика виступів за збірну

Статистика виступів у кубку Мітропи + №РозіграшСтадіяДата та місцепроведенняКоманда 1РахунокКоманда 2Голи таінші дії119311/4перегр.2.09.1931, Відень Спарта (Прага) 3:2 Ювентус219321/425.06.1932, Турин Ювентус4:0 Ференцварош319321/403.07.1932, Будапешт Ференцварош3:3 Ювентус419321/26.07.1932, Прага Славія (Прага)4:0 Ювентус519321/210.07.1932, Турин Ювентус2:0 Славія (Прага)619331/422.06.1933, Будапешт Уйпешт2:4 Ювентус719331/429.06.1933, Турин Ювентус6:2 Уйпешт 819331/209.07.1933, Відень Аустрія (Відень)3:0 Ювентус 919341/824.06.1934, Тепліце Тепліцер0:1 Ювентус1019341/401.07.1934, Будапешт Уйпешт1:3 Ювентус1119341/408.07.1934, Турин Ювентус1:1 Уйпешт1219341/229.07.1934, Генуя Ювентус2:1 Адміра (Відень)1319351/816.06.1935, Плзень Вікторія (Пльзень)3:3 Ювентус1419351/823.06.1935, Турин Ювентус5:1 Вікторія (Пльзень)1519351/430.06.1935, Будапешт Хунгарія (Будапешт)1:3 Ювентус1619351/46.07.1935, Турин Ювентус1:1 Хунгарія (Будапешт)1719351/216.07.1935, Прага Спарта (Прага)2:0 Ювентус 1819351/221.07.1935, Турин Ювентус3:1 Спарта (Прага) 81'1919351/2, перегр.28.07.1935, Базель Спарта (Прага)5:1 Ювентус2019381/826.06.1938, Будапешт Хунгарія (Будапешт)3:3 Ювентус2119381/83.07.1938, Турин Ювентус6:1 Хунгарія (Будапешт)2219381/410.07.1938, Турин Ювентус4:2 Кладно 2319381/417.07.1938, Кладно Кладно1:2 Ювентус2419381/224.07.1938, Турин Ювентус3:2 Ференцварош2519381/231.07.1938, Будапешт Ференцварош2:0 Ювентус Всього у кубку Мітропи 25 1

Титули і досягнення Чемпіон світу (1): 1934 Віце-чемпіон світу (1): 1930 Срібний олімпійський призер: 1928 Чемпіон Південної Америки: 1927 Володар кубка Швегли (1): 1935 Чемпіон Аргентини (4): 1921, 1923, 1924, 1927 Чемпіон Італії (4): 1932, 1933, 1934, 1935 Володар кубка Італії (2): 1938, 1942

Примітки

Посилання Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». Профіль гравця на сайті www.myjuve.it Статистика гравця на сайті RSSSF.com Игорь Гольдес. Чемпион среди костоломов