Петро Якович Уфімцев (, нар. 1931, село Усть-Чаришска Пристань Алтайського краю, РРФСР) — радянський, американський фізик-теоретик в галузі дифракції електромагнітних хвиль, результати роботи якого використовують при розробці літаківПерший серійний бойовий літак, створений за технологією «стелс» — винищувач-бомбардувальник Lockheed F-117A Night Hawk, був створений в США в 1977 році, в 1992 році поступив на озброєння. Наприкінці квітня 2008 року цей літак буде знятий з озброєння ВПС США . Конструктор цих літаків-невидимок Бен Річ , завжди визнавав, що ідею конструкції свого літака він здобув саме з роботи Петра Уфімцева «Метод крайових хвиль у фізичній теорії дифракції», опублікованій в 1962 році, в якій автор описав теорію відображення радіохвиль від пласких поверхонь. та іншої військової технікиВ СРСР наукова теорія П. Я. Уфімцева була використана для розробки методів зниження ефективної поверхні розсіювання боєголовок МБР. за технологією «Стелс».
Біографія В три роки залишився без батька — його батько був репресований і загинув у таборах. У 1949 році закінчив середню школу в своєму селі і вступив на фізико-математичний факультет Алма-Атинської державного університету. У зв'язку з короткозорістю, що прогресувала, він поїхав лікуватися до Одеси в клініку професора В. П. Філатова. Згодом, в 1952 році він перевівся на навчання в Одеський університет імені І. І. Мечникова, де почав вчитися з четвертого курсу.
У 1954 році після закінчення університету за спеціальністю «теоретична фізика» він за розподілом, на запрошення Миколи Павловича ЕмохоноваН. П. Емохонов — учасник Великої вітчизняної війни, випускник Військової інженерної академії зв'язку ім. С. М. Будьонного на той момент був підполковником-інженером, начальником лабораторії № 18 у ЦНІРТІ. Надалі він — Головний конструктор комплексу апаратури постановки перешкод «Бузок», розробленої інститутом, і директор інституту (у 1964—1968 роках). Надалі він став першим заступником голови КДБ СРСР., пішов працювати в ЦНІРТІ — закритий інститут у Москві, займався проблемами радіолокації: інститут 108 що мав закрите номерне найменування., де він почав працювати з 1 серпня 1954 в теоретичній лабораторії. Саме у стінах цього інституту П. Я. Уфімцев, будучи молодим спеціалістом, зайнявся вивченням дифракції на тілах складної форми. У цьому інституті П. Я. Уфімцев 6 лютого 1959 а захистив кандидатську дисертацію, і з літа 1959 стає старшим науковим співробітником. Пропрацював у ЦНІРТІ Уфімцев до 1973 року: «спочатку, до осені 1959 р., він працює в теоретичній лабораторії (лабораторії № 2), потім, після організації нового, теоретичного відділу № 61 — переходить в цей відділ. … У 1972 р. П. Я. Уфімцев переведений у відділ № 73, потім — у відділ № 11.».
У 1962 рік у видавництві «Радянське радіо» вийшла книга П. Я. Уфімцева під назвою «Метод крайових хвиль у фізичній теорії дифракції» накладом в 6500 примірників, в якій викладався математичний апарат, який надалі використовувався в «стелс-технологіях». Згідно з ним, практично досконалу радіолокаційну невидимість повинен мати літальний апарат із занадто революційною, з точки зору традиційної радянської аеродинаміки, формою, тому надзвичайно перспективну розробку було покладено «під сукно». Трохи згодом американці, ведучи дослідження по досягненню радіолокаційної невидимості на традиційній аеродинамічній формі, зіткнулися з низкою принципово нерозв'язних труднощів; невдалий досвід модифікованої авіації у Війні у В'єтнамі зупинив ці розробки .
У 1973 році Уфімцев через обрання за конкурсом переходить на роботу в Інститут радіотехніки й електроніки АН СРСР (ІРЕ), і працює в його відділенні під Фрязіно.
У вересні 1990 року Уфімцев як «запрошений професор» поїхав працювати в Каліфорнійський університет (США), на факультет ЕлектротехнікиСправжньою причиною свого запрошення туди П. Я. Уфімцев вважає роботи по «стелс»-технологіям, які велися в США. «Ця обставина послужила причиною для запрошення працювати в Лос-Анджелесі, США, яке я отримав у 1990 році». . Там же, у США, Уфімцев починає співпрацювати з військово-промисловою компанією «Northrop Grumman Corporation» (Норсроп Грумман Корпорейшен) і бере участь у створенні стратегічного бомбардувальника B-2.
Праці Уфимцев П. Я. Основы физической теории дифракции. : Бином. Лаборатория знаний, 2009 Уфимцев П. Я. Теория дифракционных краевых волн в электродинамике. Введение в физическую теорию дифракции. Издание второе, : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2012 Уфимцев П. Я. Теория дифракционных краевых волн в электродинамике. М.: Бином. Лаборатория знаний, 2007 Уфимцев П. Я. «Метод краевых волн в физической теории дифракции», изд. «Советское радио», 1962, тираж 6.5 т. экз. Уфимцев П. Я. К юбилею «ЦНИРТИ-108». — ФГУП «ЦНИРТИ», Музей трудовой славы, 2001 г. Рукопись на 15 страницах.
Нагороди Державна Премія СРСР з Науки за 1990 р. Нагороджений Грумманівською медаллю (США, 1991) за внесок у наукові розробки.
Примітки
Література Who's Who in the World. 1995. 12-th Edition. — Marqnis Who's Who A Reed Referense Publishing Company, New Providense, USA. P. 1422. Russian «Godfather of Stealth» at UCLA. — Engineer of California, 1992, v. 45, № 3, March, p. 10. Сульнин О. Самолет-«невидимка» прилетел из России. Сенсационный роман русского ученого с Пентагоном. — Лит. газета, 9 сентября 1998, № 36, с. 14. Крючков В. А. Личное дело. — М.: Олимп, 1996 г., ч. I, с. 426. Сас И. Форель сталинская. — Газета «Сегодня», № 111, 25 мая 1999, с. 6. Сергиевский Б. Д. Институт в годы Великой Отечественной войны. М.: изд. ГосЦНИРТИ, 1993, с. 36. Альперович К. С. Так рождалось новое оружие. М.: УНИСЕРВ, 1999, с. 9. Ерофеев Ю. Н. Бедные умные люди. Радиопромышленность, 1997, вып. 4, с. 82 Вакин С. А., Шустов Л. Н. Основы радиопротиводействия и радиотехнической разведки. М.: Сов. радио, 1968 г. Палий А. И. Радиоэлектронная борьба. М.: Воениздат, 1974. Леонов А. И., Фомичев К. И. Моноимпульсная радиолокация. М.: Радио и связь, 1984. Leroy B. Van Brunt. Applied ECM. — USA, «EW Engineering», 1978, v. 1. Ерофеев Ю. Н. С юбилеем вас, наши дорогие коллеги из «Жуковки». — Газета «Вперед и выше», изд. ВВИА им. проф. Н. Е. Жуковского, № 17, 3 октября 1997. Сидоров Б. Есть пророк в своем отечестве. — Газета «Рабочая трибуна», 20 декабря 1991, с. 2. За 24 часа. Американские военные специалисты активно применяют изобретения советских ученых. — Газета «Правда», 20 декабря 1991, с. 5. Рост Ю. Академик. — «Литературная газета», № 46 (5216), 16 ноября 1988.
Посилання Satya N. Atluri: Center for Aerospace Research & Education: Professor Pyotr Ya. Ufimtsev Ю. Н. Ерофеев, «Дремлет в поле ольгово хороброе гнездо. Далече залетело!» (Докладна біографія) «Русский Стелс». Интервью с Уфимцевым Біографічні дані на сайті Notable Names Database