Ямхад

Ямхад — стародавнє аморейське царство Сирії. Існувало в XIX–XV століттях до н. е. Центрами Ямхада вважалися міста Халап і Алалах, розташовані між озером Амік і великим закрутом Євфрату. Археологи мало що розкопали в Халапі, оскільки Халаб ніколи не був покинутий протягом своєї довгої історії, а сучасне місто розташоване над стародавнім місцемPioske, Daniel D. (2015). David's Jerusalem: Between Memory and History. Routledge Studies in Religion. Vol. 45. Routledge, p. 188. Тому більшість знань про Ямхад походить з табличок, знайдених в Алалаху та МаріGrabbe, Lester L. (2007). Ancient Israel: What Do We Know and How Do We Know It?. T&T Clark, p. 58.

Назва Ім'я «Ямхад», ймовірно, було назвою аморейського племіні (чи племенного союзу) та використовується як синонім Халапу, коли йдеться про царствоAstour, Michael C. (1981). "Ugarit and the Great Powers". In Young, Gordon Douglas (ed.). Ugarit in Retrospect. Fifty years of Ugarit and Ugaritic: Proceedings of the symposium of the same title held at the University of Wisconsin at Madison, February 26, 1979, under the auspices of the Middle West Branch of the American Oriental Society and the Mid-West Region of the Society of Biblical Literature. Eisenbrauns, p. 7Hawkins, John David (2000). Corpus of Hieroglyphic Luwian Inscriptions. Vol 1 Inscriptions of the Iron Age. Untersuchungen Zur Indogermanischen Sprach- und Kulturwissenschaft. Neue Folge / Studies in Indo-European Language and Culture. New Series. Vol. 8. Walter de Gruyter, p. 388Pfälzner, Peter (2012). "Levantine Kingdoms of the Late Bronze Age". In Potts, Daniel T. (ed.). A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East. Vol. 1. John Wiley & Sons, p. 781.

Історія Заснування Місто Халап було релігійним центром у північній Сирії та згадувалося під назвою «Ха-лам»Archi, Alfonso (1994). "Studies in the Pantheon of Ebla". Orientalia. 63 (3). Pontificium Institutum Biblicum, p. 250, що перебувало під зверхністю держави Ебла, яка контролювала більшу частину сучасної Сирії в середині III тисячоліття до н.е. Значущість Халапу як священного міста з головним храмом північносирійського бога бурі ХададаBryce, Trevor (2014). Ancient Syria: A Three Thousand Year History. Oxford University Press, p. 111 (тому Халап також був відомий як «Місто Хадада»Feliu, Lluís (2003). The God Dagan in Bronze Age Syria. Translated by Watson, Wilfred GE. Brill, p. 192) сприяла його пізнішому посиленнюOldenburg, Ulf (1969). The Conflict between El and Ba'al in Canaanite Religion. Dissertationes ad Historiam Religionum Pertinentes. Vol. 3. Brill, p. 65.

Перші згадки про Ямхад відносяться до XX століття до н. е., проте імена його ранніх царів невідомі, що ймовірно поєднували жрецькі посади. Бл. 1810 року до н. е. Самуепух, очільник племенного союзу ямхад, захопив Халап, де став царем. Надалі підкорив міста Алалах, Емар і Туба з навколишніми землямиMiller, Julie A. (1995). "Alalakh". In Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (eds.). International Dictionary of Historic Places. Vol. 3 (Southern Europe). Fitzroy Dearborn Publishers, p. 10Schwartz, Glenn M. (2010). "Early Non-cuneiform Writing? Third-millennium BC Clay Cylinders from Umm el-Marra". In Melville, Sarah C.; Alice L., Slotsky (eds.). Opening the Tablet Box: Near Eastern Studies in Honor of Benjamin R. Foster. Culture and History of the Ancient Near East. Vol. 42. Brill, p. 376. Зрештою під його владою опинилася територія між річками Євфрат і Оронт, через яку проходили найважливіші торгові шляхи виходу з Месопотамії до Середземного моря. Самуепух зміцнив царство та протистояв Яхдун-Ліму, царю МаріWossink, Arne (2009). Challenging Climate Change: Competition and Cooperation Among Pastoralists and Agriculturalists in Northern Mesopotamia (c. 3000–1600 BC). Sidestone Press, p. 128. Останній уклав союз з Катною, . Самуепух у свою чергу уклав союзи Уршу, Хашшум та Кархемиш. Але зрештою це протистояння послабило Марі, чим скористалася Ассирія, що захопило останню, змусила союзників Ямхаду перейти на свій бік. Проте Халап витримав облогу ворожих військLiverani, Mario (2013). The Ancient Near East: History, Society and Economy. Routledge, p. 234.

Розквіт Наступний цар Ярім-Лім I бл. 1778 року до н.е. вимушен був визнати зверхність Ассирії, але невдовзі уклав антиассирійський союз з містами-державами Ешнунна і ВавилонHamblin, William J. (2006). Warfare in the Ancient Near East to 1600 BC. Routledge, p. 259. 1775 року до н.е. після послаблення ассирії було відновлено незалежність, розширено володіння, встановлено зверхність над Марі. До 1765 року до н.е. Катна, Каркемиш і Хашшум визнали владу Ямхаду. На момент смерті його підпорядковувалося більш ніж 20 правителів міст-держав Сирії та Міжріччя, прийнявши титлу «великого царя»Astour 1981, p. 7Liverani 2013, p. 234.

Його наступники розширили межі держави, зберігаючи союз з Вавилонією. 1761 року з останнією було розділено володіння міста-держави Марі. Також розширено володіння до кордонів Ассирії. 1750 року до н.е. державу було поділено на дві: зі столицями в Халапі і АлалахуHamblin 2006, p. 260. Втім саме за царя Абба'ела I держава Ямхад досягла найбільшого політчиного й економічного піднесення. Це було пов'язано з тим, що молодша гілка ямхадської династії в Алалаху зберігала вірність Халапу, а також з послабленням Вавилонії з часів Самсу-ілуни. Внаслідок цього Ямхад перетворився в найбільшу силу Передньої Азії та Месопотамії, з якою сусідні держави були повязані васальними чи союзними відносинами.

Криза За панування Ярім-Ліма II починаються кризові явища, викликані вторгнення кочівників з Аравійського півострова. Боротьба з ним послабила Ямхад. Його наступник Нікміепух намагався приборкати посталих васалів. При цьому вимушен був знову боротися з ассирією, що прагнула захопити Північну Месопотамію. У цій боротьбі спирався на Вавилонське царство. Але до 1675 року до н.е. Алалах і Катна стали незалежними, а гіксоси перервали торгівельні шляхи з Ханааном і Єгиптом. Боротьба з гіксосами, хабіру хуритами тривала за наступних царів. до 1655 рокуд о н.е. було втрачено зверхність над Каркемишем. Також відбуваються перші сутички із хеттами.

Хеттська загроза Ямхад за панування Ярім-Ліма III намагався відновити свою потугу, але зрештою розпався під ударами хеттів після поразки у битві гори Аталур десь у 1620-х роках до н.е.Bryce, Trevor (2014). Ancient Syria: A Three Thousand Year History. Oxford University Press, p. 29 Хетський правитель Хаттусілі I, завоював Алалах і Уршу, позбавивши Халап виходу до Середземного моряWiseman, Donald John (1967). "Alalakh". In Thomas, David Winton (ed.). Archaeology and Old Testament study: jubilee volume of the Society for Old Testament Study, 1917–1967. Clarendon Press, p. 121.

1600 року до н. е. хетський цар Мурсілі I зміг захопити саме місто Халап, стративши ямхадського царя Хаммурапі IIIHamblin 2006, p. 260. Лише у 1594 році до н. е. Сарра'ел відновив державу та Халап, встановивши зверхність над Хашшумом, Алалахом і Угаритом, але вимушен був визнати незалежність хуритських племенAstour, Michael.C (1969). "The Partition of the Confederacy of Mukiš-Nuḫiašše-Nii by Šuppiluliuma: A Study in Political Geography of the Amarna Age". Orientalia. Vol. 38. Pontificium Institutum Biblicum, p. 382.

Хуритська загроза Після занепаду Хетського царства головними супротивниками Ямхада стали хурити. Останнім успішно протистояв Абба'ел II, марно намагаючись підкорити Катну і Каркемиш. Надалі хурити утворили царство Мітанні, з яким почалося нове протистояння. Зрештою Ямхад зазнав поразки близько 1525/1524 року до н. е. халапський, а цар Ілім-Ілімма I загинув.

1517 рокуд о н.е. Ідрімі зумів відвоювати Алалах, куди переніс столицю Ямхаду, але все ж був змушений визнати над собою владу мітаннійского царстваCollon, Dominique (1995). Ancient Near Eastern Art. University of California Press, p. 109. Надалі допомагав Мітанні у війнах з хетамиPodany 2010, p. 136. У 1490-х роках зумів відвоювати Халап, скориставшись походом фараона Тутмоса I у Передню Азію. Втім вимушен був відмовитсия від титулу царя Халапа. також зникає назва держави Ямхад, замість цього Ідрімі стає царем держави Мукіш.

Територія У період найвищої могутності Ямхада, зона його впливу включала державу Мукіш і простягалася від північного узбережжя Сирії і малоазійського Тавру до закруту Євфрату і Каркемиша (можливо вона поширювалася і далі на південь, за межі великого закруту).

Населення До кін. XVIII ст. до н.е. основу становили аморейські племена. Надалі поступово збільшується кількість хурритського населення, яке стає переважаючим на початку XVI ст. до н.е.

Устрій Ямхад був типовою східною деспотією з абсолютною владою царя, що також ймовірно виконував жрецькі функції.

Царі Самуепух (бл. 1810—1780 до н. е.) Ярім-Лім I (бл. 1780—1765/1764 до н. е.) Хаммурапі I (бл. 1765/1764—1750 до н. е.) Абба'ел I (бл. 1750—1720 до н. е.) Ярім-Лім II (бл. 1720—1700 до н. е.) Нікміепух (бл. 1700—1675 до н. е.) Іркабтум (бл. 1675—1655/1650 до н. е.) Хаммурапі II (бл. 1655—1650 до н. е.) Ярім-Лім III (бл. 1650—1625 до н. е.) Хаммурапі III (бл. 1625—1600 до н. е.) Сарра'ел (бл. 1594—1580/1575 до н. е.) Абба'ел II (бл. 1580/1575—1550 до н. е.) Ілім-Ілімма I (бл. 1550—1525/1524 до н. е.) Ідрімі (бл. 1525/1524—1517 до н. е.), цар лише за титулом

Економіка Базувалася на торгівлі з Загросом, Еламом, Месопотамією, Кіпром та Малою АзієюSicker, Martin (2003). The Rise and Fall of the Ancient Israelite States. Praeger Publishers, p. 32, з містом Емар як портом на ЄвфратіPruzsinszky, Regine (2007). "Emar and the Transition from Hurrian to Hittite Power". In Heinz, Marlies; Feldman, Marian H. (eds.). Representations of Political Power: Case Histories from Times of Change and Dissolving Order in the Ancient Near East. Eisenbrauns, p. 23, та Алалахом з його близькістю до моря як портом на Середземному моріMiller, Julie A. (1995). "Alalakh". In Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (eds.). International Dictionary of Historic Places. Vol. 3 (Southern Europe). Fitzroy Dearborn Publishers, p. 10.

Ринки Ямхаду стали джерелом продажу міді, яку імпортували з гір Малої Азії, Загросу та Кіпруvan Koppen, Frans (2010) . "Aspects of Society and Economy in the later Old Babylonian Period". In Leick, Gwendolyn (ed.). The Babylonian World. Routledge, p. 213.

Союз з Вавилоном виявилися життєво важливими для економіки, оскільки вони забезпечили торгівлю між Месопотамією та північною Сирією, а Марі захищало каравани, що перетинали шлях з Перської затоки до Малої Азіїvan Koppen, Frans (2010) . "Aspects of Society and Economy in the later Old Babylonian Period". In Leick, Gwendolyn (ed.). The Babylonian World. Routledge, p. 212. Емар приваблював багатьох вавилонських купців, які жили в місті. Вавилонське вторгнення до Марі негативно вплинуло на торгівлю між двома царствами,оскільки дорога стала небезпечною через втрату захисту Марі від караванів.

Вірування Сповідували аморейську релігіюFoster, Benjamin R. (2009). "Akkadian Literature". In Ehrlich, Carl S. (ed.). From an Antique Land: An Introduction to Ancient Near Eastern Literature. Rowman & Littlefield, p. 148. Найважливішими з них були Дагон, якого вважали батьком богівFleming, Daniel E. (2000). Time at Emar: The Cultic Calendar and the Rituals from the Diviner's Archive. Mesopotamian Civilizations. Vol. 11. Eisenbrauns, p. 90, та Хадад, який був найважливішим божеством і головою пантеонуTaracha, Piotr (2009). Religions of Second Millennium Anatolia. Dresdner Beiträge zur Hethitologie. Vol. 27. Otto Harrassowitz Verlag, p. 121. Його головний храм розташовувався на цитаделі в центрі міста Халап і використовувався з XXIV століття до IX століття до н.е.Gonnella, Julia (2010). "Columns and Hieroglyphs: Magic Spolia in Medieval Islamic Architecture of Northern Syria". In Necipoğlu, Gülru; Leal, Karen A. (eds.). Muqarnas: An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World. Vol. 27. Brill, p. 114