Юлій КоссакДіло . — 1884. — С. 4., або Юліан Фортунат Коссак (, 29 жовтня/15 грудняRyszkiewicz A. Kossak Fortunat Juliusz (1824—1899)… — S. 244. 1824 — 3 лютого 1899) — відомий польський художник-баталист.

Життєпис Народився в сім'ї судді Михайла Коссака та його дружини Антоніни із Соболевських у селі Новий Вишнич Королівства Галичини й Володимирії в АвстроУгорщині на етнографічних українських землях (нині Бохенського повіту Малопольського воєводства у Польщі). Батько, за одними даними, був власником маєтку в селі Княгиничі (нині на Мостищинині),Чорновол І. Пензлі та коні: Юліян Коссак і Юліян Дідушицький . за іншими — дідича села Княгинина (нині у складі Івано-Франківська).

Родина Коссаків гербу Кос мала українське шляхетське походження, як і матері з дому Соболевських.

Навчався в гімназії при Бучацькому монастирі отців Василіян, де викладав, а пізніше керував його дядько о. Еміліян Коссак. За наполяганням матері, закінчив студії правничого факультету Львівського університету. Малюванню вчився в уродженця Хоросткова Яна Машковського. Пізніше на його формування як майстра мав вплив Пйотр Міхаловскі, якого Ю. Коссак відвідував кілька разів у Болестрашичах.

Один з біоґрафів Ю. Коссака, п. Александер Піскор, у "Вядомосьцях Літерацкіх" з 1936 року ч. 16 на стор. 6. і 7. подає дуже цікаві відомости з біоґрафії мистця у статті під наголовком "Les bons vieux temps 1845"пише що "Ю.Коссак знаменито говорив по українськи та що він у 1843. році брав участь разом з Дзедушицьким у відомому славянському зїзді у Празі, де вони здеклярувались як русини."

Мав легку вдачу, його залюбки запрошували до себе у гості. Зокрема, якийсь час гостював у резиденції Леона Жевуського в Підгірцях у середині 1840-х років.Kieniewicz S. Rzewuski Leons (Leon) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 128. . Кілька років проживав у маєтку відомого балаґулиОкаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Юліяна Дідушицького в с. Ярчівці (тепер Зборівського району Тернопільської области); створив чимало графічних малюнків, зарисовок, акварельних картин.

Вперше прибув до Варшави на початку 1840-х як «незвичайний талант». У березні 1848 році записався до гвардії народової у Львові, в травні був у Празі на Всеслов'янському Конгресі, де разом з Дідушицьким декларував себе русином: :

В листопаді того ж року на львівських барикадах. У 1850—1852 р. поперемінно перебував у Львові, Варшаві, у 1852 р. — у Відні та в Угорщині, пізніше кілька місяців працював у Санкт-Петербурзі, куди його забрав з Білої Церкви Владислав Браніцкі.Ryszkiewicz A. Kossak Fortunat Juliusz (1824—1899)… — S. 245.

Був президентом Кола мистецько-літературного в Кракові.

Подорожував Тернопільщиною (від Збаража до Чорткова, Коропця); написав картини «Подільське село в неділю», «Подільський лірник» (обидві 1868 року), «Полювання» (1885 рік), «Череда на Поділлі» (1886 рік) та інші.

Проілюстрував малюнками етнографічний нарис польського історика Владислава Завадського «Картини Червоної Русі» (1869 рік), фольклорний збірник Якова Головацького «Народні пісні Галицької й Угорської Русі» (1878 рік).

Автор бататьох портретів, картин на історичну, військову тематику (зокрема, «Битва під Остроленкою», 1831 року.) 1892 року дідич Золотого Потоку Влодзімеж Гіполіт Ґнєвош з братом Станіславом замовив у нього та Фалата 8 полотен з історії роду, 4 з яких перебували в родовому палаці Золотого Потоку, інші 4 до Варшавського повстання 1944 року, власником яких був нащадок Влодзімеж Міхал (†1944), перебували в кам'яниці на вулиці Вспульній, 39 у Варшаві.Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 205. — ISBN 978-83-927244-4-5.

Перебував у Палаці Санґушків у Славуті.

Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі міста. Поховання в родинному гробівці — поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756°, 19,951170° .

Сім'я Мав 5 дітей: Войцех Горацій — художник-баталістTrybowski I. Kossak Wojciech Horacy (1857—1942) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zesz. 61. — 161—320 s. — S. 248—251. ; Тадеуш — цікавився сільським господарством (рільник); Стефан (1858—1924) — банківський службовець; Зофія Казімєжова Романьска (1861—1946) — рисувальниця; Ядвіґа Зиґмунтова Унружина (1865—1917).Ryszkiewicz A. Kossak Fortunat Juliusz (1824—1899)… — S. 246.

Картини

Примітки

Джерела Медведик П., Пиндус Б. Коссак Юліуш // Ryszkiewicz A. Kossak Fortunat Juliusz (1824—1899) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 244—246. Ковжун Повло. Дещо про походження Юліяна Коссака. URL: https://web.archive.org/web/20190327092059/https://zbruc.eu/node/22597

Посилання Картини Юліуша Коссака «Козацька» тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX — початку XX ст.