П'єр Па́оло Б'я́нкі (; 11 березня 1952, Ріміні, Італія) — італійський мотогонщик, триразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP в класі 125сс (1976, 1977, 1980).

Біографія П'єр Па́оло Б'я́нкі дебютував у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в 1973 році, взявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Італії на Yamaha, посівши у ній п'яте місце. В наступному сезоні він по wild-card знову взяв участь у Гран-Прі Італії, цього разу на мотоциклі Minarelli, і посів там третє місце. Цей успіх дозволив П'єру Паоло в наступному сезоні стати повноцінним гонщиком у MotoGP, представляючи в класі 125сс команду Morbidelli. У першому ж повному сезоні Б'янкі у семи гонках, в яких стартував, шість разів фінішував на подіумі, і посів у загальному заліку друге місце, пропустивши Паоло Пілері.

В наступному сезоні 1976 року П'єр Паоло виграв свій перший титул чемпіона світу в класі 125сс після того, як виграв сім Гран-Прі, випередивши в загальному заліку на 23 очка іспанця Анхеля Ньєто. У 1977 році він знову здобув титул чемпіона, здобувши сім перемог, два других місця і 131 очко в загальному заліку.

У 1978 році він повернувся до Minarelli, з якою виграв чотири гонки, отримавши в підсумку третє місце в загальному заліку класу 125сс. Ще гірші результати були у сезоні 1979 року, коли найкращим результатом Б'янкі було третє місце на Гран-Прі Швеції, а у загальному заліку він посів десяте місце. У 1980 році він вирішив перейти до MBA, з якою втретє у своїй кар'єрі став чемпіоном світу.

Після цього тріумфу у кар'єрі П'єра Паоло почався період експериментів, коли він з року в рік змінював команди: Sanvenero, Rieju, Cagiva, Seel. У 1984 та 1986 роках Б'янкі навіть брав участь у змаганнях класу 80сс. І, хоча у нього і траплялися перемоги на етапах Гран-Прі, проте для ще однієї перемоги у чемпіонаті їх виявилось замало: найкращим результатом було 2-е місце у 1985 році.

У 2003 році президент Італії Чампі нагородив П'єра Паоло Б'янчі почесною відзнакою «Кавалер ордена за заслуги перед Італійською Республікою», що паставило його в один ряд із такими видатними італійськими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, Бруно Руффо, Еугеніо Лаззаріні та Карло Уббіалі.

Статистика виступів MotoGP У розрізі сезонів Система нарахування очок, що діяла у період 1969 —1987 років: Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Очки 15 12 10 8 6 5 4 3 2 1

Система нарахування очок, що діяла у період 1988 —1992 років: Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Очки 20 17 15 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

СезонКласМотоциклГонкиОчкиМісце 1973 125cc Yamaha 1 0 0 0 6 22 1974 125cc Minarelli 1 0 1 0 10 17 1975 125cc Morbidelli 7 0 6 4 72 2 1976 125cc Morbidelli 7 7 7 6 90 1 1977 125cc Morbidelli 10 7 9 8 131 1 1978 125cc Minarelli 5 4 5 3 70 3 1979 125cc Minarelli 4 1 2 0 35 10 1980 125cc MBA 9 2 5 3 90 1 1981 125cc MBA 9 0 6 5 84 3 1982 125cc Sanvenero 6 0 5 1 59 4 1983 125cc Sanvenero 10 0 3 1 40 8 1984 80cc Rieju 8 2 3 0 68 3 125cc MBA 1 0 0 0 0 — 1985 125cc MBA 10 3 6 1 99 2 1986 80cc Seel 7 1 2 0 44 8 125cc Seel Elit 10 0 0 0 34 8 1987 125cc MBA 11 0 1 0 43 7 1988 125cc Cagiva 10 0 0 0 24 19 1989 125cc Seel 1 0 0 0 0 — Всього 127 27 61 32 999

Примітки

Джерела Профіль на офіційному сайті MotoGP