Жидівські ворота, Жидівська брамаСтефанія Кілієвич. «Місто Ярослава», 11—13 ст. // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Кн. 1, ч. 2. М-С. — С. 585—1216: іл. K., 2004. — історичний в'їзд у стародавній Київ, зведений у XI сторіччі. Розташовувались на території сучасної Львівської площі.
Історія Свою назву Жидівські ворота отримали через єврейський квартал чи вулицю, які знаходились в цій частині міста. Згадка про Жидівські ворота міститься в літописах 1146 Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 301—327. ПСРЛ. — Т. 2. — стб. 326Нікітенко М. М. Головна брама Києво-Печерської лаври в контексті ідейної забудови давнього Києва і 1151 року.
Локалізація Довгий час Жидівські ворота вважалися зовнішніми воротами у північно-західній частині «міста Ярослава», одночасно вони ототожнювалися з Львівськими воротами XVII—XVIII століть. Пізніші дослідження виявили, що з цього боку до міста Ярослава примикав район Копирів кінець, який мав власні укріплення. В той же час, літописні повідомлення вказували, що Жидівські ворота були саме зовнішніми воротами міста. Щоб зняти цю суперечність, історики дійшли до висновку, що Жидівські ворота були зовнішніми воротами Копиріва кінця, розташованими у безпосередній близькості до внутрішніх ворот ведших у «город Ярослава» (пізніших Львівських). Ці останні отримали умовну назву Західних воріт. За розрахунками Дмитра Вортмана, Жидівські ворота розташовувались у центрі сучасної Львівської площі, поруч з місцем, де з'єднувались вали «города Ярослава» та Копиріва кінця. Ворота у «город Ярослава» («Західні ворота», пізніші Львівські) розташовувались біля східного краю Львівської площі, у місці, де від площі характерним віялом розходяться вулиці Велика Житомирська, Стрітенська та Рейтарська.
Див. також Золоті ворота Лядські ворота
Примітки
Джерела
Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Українська Радянська Енциклопедія. 1981. 736 с.