Цуг () — хокейний клуб з міста Цуг, Швейцарія. Заснований у 1953 році. Виступає у чемпіонаті Національної ліги А. Домашні ігри команда проводить на «Боссард Арені» (6,780), арена відкрита в 2010 році.

Історія Клуб заснований у 1953 році під назвою «Баарер» СК з 1967 року носить сучасну назву.

70-и роки та вихід в НЛА ХК «Цуг» в сезоні 1967/68 грав в 2-й лізі і вже через два роки виходить до першої ліги. 1969/70 клуб провів досить впевнено, потенціал цієї команди був величезний і вона навіть була кандидатом на підвищення в класі. Наступні три роки команда провела в середині таблиці, була побудована нова ковзанка. Сезон 1973/74 клуб почав з прицілом на НЛВ, у складі команди серед інших грали: воротар Жеральд Ріголе, Пол Пробст, Гайнц Женні, Оскар Губер і Рето Штуппан (граючий тренер). 9 березня 1974 року перемігши з рахунком 4:3 ЕХК «Уцвіль» відбулось історичне підвищення в класі. Вже в першому сезоні НЛВ 1974/75 ХК «Цуг» виграв східну групу. Але в матчах з ХК «Біль» вони поступились, залишившись в НЛВ. У сезоні 1975/76 команду підсилив фінський форвард Йорма Пелтонен. Знову ж таки ХК «Цуг» виграє груповий турнір, а у фіналі здобуває приголомшливу перемогу 7:6 над СК Цюрих причому на стадіоні суперників Галленштадіон та вийшли до НЛА. Варто додати ще за п'ять хвилин до кінця гри, ХК «Цуг» поступався 5:6, але Пелтонен за дві хвилини до кінця матчу зрівняв рахунок, а за 22 секунди до кінця основного часу Женні закинув переможну шайбу. Усього десять років після заснування хокеїстам з Цуга вдалось досягти елітної хокейної ліги чемпіонату Швейцарії.

Великі надії покладали на перший сезон в НЛА. На дебютний матч чемпіонату «Берну» прийшли 8'375 глядачів. Тим не менш, ХК «Цуг» програв матч 0:3, а першої перемоги довелось чекати ще чотири гри. Через недоукомплектованість клубу гравцями які відповідали б рівню НЛА команда зайняла останнє восьме місце. Наступні два сезони в 1977/78 і 1978/79 клуб проводить в НЛВ вельми успішно, займаючи двічі друге місце, але без реальних можливостей повернутись до НЛА.

Сезони 80-х років Відновити команду в НЛА зобов'язався молодий викладач фізкультури Юрг Шфрот, який очолив ХК «Цуг». Але Шфрот виявився теоретиком, і сезон 1979/80 команда закінчила на п'ятій позиції. У сезоні 1980/81 падіння продовжувалось, але тепер на чолі команди був Йорма Пелтонен, як результат восьме місце і путівка до нижчого дивізіону, а також відставка тренера і президента. Таким чином ХК «Цуг» опинився в першій лізі. Новий президент лікар Джордж Кайзер не тільки взявся «вилікувати» важкохворий клуб, а й повернути борг 430'000 швейцарських франків.

При бюджеті трохи більше півмільйона швейцарських франків, клуб запросив чехословацького тренера Франтішека Дума. 4 березня 1983 ХК «Цуг» знову повернувся до НЛВ, хоча це стало ясно ще 12 лютого, коли команда здобула чергову перемогу (загалом команда перемогла у 22 матчах) та закінчила чемпіонат без втрат на першому місці.

Перший сезон в НЛВ після повернення (1983/84) команді з міста Цуг вдалося закріпитися у лізі, завдяки відомому чехословацькому хокеїсту І. Глінці, який за три сезони в клубі провів 80 матчів та закинув 76 шайб. Але його вже не було в команді, коли в сезоні 1986/87 Енді Мюррей (головний тренер на той момент), при підтримці таких гравців як Колін Мюллер, Ред Лоуренс і Джон Фрітче зробили повернення команди до вищого дивізіону реальним. В серії проти СК Цюрих, вони перемогли з рахунком 2:1, заслужено отримавши путівку до НЛА.

На відміну від першого візиту до НЛА, команда забезпечила місце в лізі задовго до закінчення сезону. Сезон 1988/89 також не викликав занепокоєння, як результат п'яте місце у кваліфікації та поразка у плей-оф від «Амбрі-Піотти» 1:2.

Сезони 1990—2020 років та чемпіонські титули На початку сезону 1989/90 на посаду головного тренера вступив Фреді Еглі. У наступних чотирьох сезонах, ХК «Цуг» здобував право на участь у плей-оф, хоча і не проходив стадію чвертьфіналу. Тільки в сезоні 1993/94 новий головний тренер Бйорн Кіндіґ після регулярного чемпіонату, де клуб посів четверте місце, у плей-оф дістались півфіналу, в чвертьфіналі переграли СК «Берн» 3:2, а у півфіналі поступились «Фрібур-Готтерон» 1:3. У поєдинку проти «Фрібур-Готтерон», ХК «Цуг» протистояли олімпійські чемпіони В'ячеслав Биков і Андрій Хомутов. У наступному сезоні, перед гравцями поставили нові висоти. Команду очолює дует тренерів Джим Колефф і Шон Сімпсон, серед гравців варто виділіти Кена Яремчука, Тома Фергуса та Міско Антісіна, завдяки яким команда посідає перше місце в регулярному чемпіонаті. У плей-оф ХК «Цуг» досягає фіналу попередньо перегравши ЦСК Лайонс 3:2 у серії, «Фрібур-Готтерон» 3:0 у серії. Лише у фіналі в серії до трьох перемог поступились чемпіону ЕХК «Клотен» 1:3 (3:8, 1:4, 5:2, 3:4). У сезоні 1995/96, ХК «Цуг» сподівався повторити торішній успіх, клуб був четвертим у кваліфікації, але вибув у півфіналі, поступившись у серії СК «Берн» 1:3. Наступного року дует “Колефф—Сімпсон” фінішує на другому місці в регулярному чемпіонаті, до перемоги в кваліфікації причетні такі гравці, як Вес Вальц і Білл МакДугалл. Але навіть вони не змогли допомогти здобути перший титул чемпіонів Швейцарії. Чвертьфінал: ХК «Цуг» — Рапперсвіль-Йона 3:0, півфінал: ХК «Цуг» — «Давос» 3:0, фінал: ХК «Цуг» — СК «Берн» 1:3 (4:1, 2:5, 2:3, 0:4).

Регулярний сезон 1997/98 ХК «Цуг» провів досить сильно, маючи в активі 24 перемоги та 54 набраних очка і як підсумок перше місце. В серії плей-оф вони були фаворитами. В чвертьфіналі проти «Рапперсвіль-Йони» і «Амбрі-Піотти» у півфіналі вони здобули однакові перемоги у серії 4:3. У фіналі ХК «Цуг» протистояв самий титулований клуб Швейцарії «Давос», який був переможений у серії 4:2 (4:1, 2:3 ОТ, 11:4, 2:4, 4:3, 5:2) і вперше в історії клубу стали чемпіонами. Серед тих хто здобув перемогу, зокрема були: воротар Ронні Рюгер, захисники Патрік Саттер і Андре Кюнці, нападники Білл МакДугалл, Вес Вальц, Міско Антісін, Андре Рютелі і Йорг Еберле, більшість з цих гравців покинули команду. У наступних чотирьох сезонах ХК «Цуг» здобував право на участь у плей-оф, але не проходив далі півфіналу. Відносно провальним був сезон 2002/03 років, клуб зайняв десяту підсумкову сходинку.

В наступних сезонах ХК «Цуг» повернув свої позиції, а в 2007 року в регулярному чемпіонаті посів третє місце, а в серії плей-оф дійшли до півфіналу, де поступились СК «Берн» 1:4. Півфіналу досягли вони через два роки, де поступились в серії «Клотен Флаєрс» 0:4. В наступних сезонах також виходили до півфіналу, а в сезоні 2011/12 років зайняли перше місце в регулярному чемпіонаті, набравши однакову кількість очок з «Давосом» по 50. Обігравши в чвертьфіналі ХК «Біль» 4:1, поступились у півфіналі ЦСК Лайонс 0:4. В чемпіонаті 2013 року ХК «Цуг» також був фаворитом турніру і кваліфікаційний турнір закінчив на третьому місці. Чвертьфінал: ХК «Цуг» — Лугано 4:3 (2:1, 1:2, 2:3, 4:3 ОТ, 5:3, 1:2, 4:1), півфінал: ХК «Цуг» — СК «Берн» 3:4 (3:4 ОТ, 8:2, 2:3 ОТ, 5:2, 4:0, 3:4, 1:4).

Сезон 2014/15 клуб провів на досить високому рівні. Четверте місце у кваліфікаційному турнірі але поразка у чвертьфіналі від майбутнього чемпіона ХК «Давос» 2:4.

У сезоні 2020/21 клуб вдруге став чемпіоном Швейцарії перегравши в фінальній серії 3:0 «Женева-Серветт».

Досягнення Чемпіон Швейцарії (3): 1998, 2021, 2022.

Відомі гравці

Гайнц Женні Іван Глінка Ред Лоуренс Джон Фрітче Колін Мюллер Андреас Рітш Кен Яремчук Місько Антісін Том Фергюс Білл МакДугалл Вес Вальц Андре Кюнці Кріс Тансілл Кевін Тодд Клод Лем'є Майк Фішер Ніко Капанен Патрік Фішер Каміл Пірош Олег Петров Джош Голден Андрій Башкиров Трейвіс Грін Ден Івасон Девід Робертс </div>

Стадіон Домашня арена ХК «Цуг» Боссард Арена, яка вміщує 7'015, з яких сидячі 4'280 місць, була відкрита в сезоні 2010/11 і замінила стару арену «Стадіон Герті».

«Стадіон Герті» побудований в 1967 році і вміщував 8'200 глядачів. Неофіційний рекорд відвідуваності встановлений в сезоні 1986/87, 10'000 глядачів в матчі проти СК Цюрих.

Жіноча команда Жіноча команда ХК «Цуг» грає у вищому дивізіоні Швейцарії з 1990 року. Двічі ставала чемпіоном Швейцарії у 1998 та 1999 роках. У 2001 році, вибули до другого дивізіону.

Після повернення до вищого дивізіону у 2002 році, команда грала в першому жіночому Кубку європейських чемпіонів з хокею у 2005 році, де здобули бронзові нагороди. 13 березня 2007 року клуб оголосив, що жіноча команда розпускається, після сезону 2006/07.

Примітки

Посилання Офіційний сайт Сайт Національної Ліги