Леоні́д Сергі́йович Тата́ренко — український поет, з 1956 — член НСПУ, лауреат премії ім. М. Островського 1979 року — за поетичний цикл «Комсомольці в 2000-му позаздрять нам» і поему «Грім з Путивля».
Біографія Народився року в місті Тростянець, тепер Сумська область, Україна. 1953 року закінчив Харківський гірничий інститут.
Працював у Київському науково-дослідному технологічному інституті. З 1950 року він почав друкуватися в харківській обласній газеті «Червоний прапор», пізніше з'явилися його твори в журналах «Зміна» і «Радянська Україна», збірниках, газетах і журналах України. З 1956 року Л. С. Татаренко — член Спілки письменників України.
Писав російською та українською мовами. Автор поетичних збірок та книг пісень — 1955 — «Лісові джерела», 1957 — «Кетяги горобини», 1962 — «Червона земля», 1963 — «Синє дерево», 1964 — «Сонячний капіж», 1966 — «Атоміум», 1967 — «Їм сімнадцять, навічно сімнадцять», 1968 — «Сторіччя неспокійного сонця», 1969 — «Безсмертник та незабудка», 1972 — «Земляни», 1974 — «На братському полі», 1975 — «Корчагінська вахта», 1977 — «Високе небо», 1979 — «Формула світла», 1980 — «Земля Ярославни», 1981 — «Криниця», 1990 — «Горицвіт», 1990 — «Дочки річки Боромлі».
За мотивами поем Л.Татаренка композитори створили опери: «Грім з Путивля» (про загін Сидора Ковпака) — Вадим Ільїн, «Чотири Ганни» — (зв'язкові, спалені у своїх хатах) — Олександр Левкович.
Написав поему «Наречена» — пам'яті Героя Радянського Союзу Марії Кисляк, повішеної нацистами в фаті.
Є автором лібрето до дитячої опери Олександра Білаша «Пригоди Буратіно».
На його вірші писали пісні Анатолій Горчинський, Олександр Злотник, Г. Подільський.
Був постійним дописувачем «Правди України», завдяки і його зусиллям започатковано фестиваль «Боромля».
1955 — перша книжечка творів, 1969 — «Безмертник і незабудка», 1970 — «Вибрана лірика», «Молода гвардія», 1972 — «Земляни», «Радянський письменник», 1974 — «На братському полі», «Радянський письменник», 1977 — «Міст через Дунай», «Дніпро», Відвідав ряд зарубіжних країн, де зустрічався зі студентами, письменниками, оглядав пам'ятки.
Інформація щодо Л. С. Татаренка, як видатного вихованця Харківського гірничого інституту наведена у книзі щодо історії Харківсько національного університету радіоелектроники (ХНУРЕ).
Леонід Татаренко завжди з задоволенням підписував свої поетичні збірки та фотографії особистостям, з якими він контактував та листувався.
Л. С. Татаренко — почесний житель міста Тростянець, його ім'я носить вулиця у Тростянці, життю і творчості присвячений окремий зал Тростянецького краєзнавчого музею. Похований Л. С. Татаренко на Берковецькому кладовищі у Києві
Примітки
Джерела Татаренко Леонід Татаренко Пісенність долі Червону троянду дарую я вам До 80-річчя від дня народження