Ке́він Де Брюйне (, ; 28 червня 1991, Гент, Бельгія) — бельгійський футболіст, півзахисник збірної Бельгії та італійського «Наполі». Визнається одним із найкращих півзахисників сучасності.
Клубна кар'єра Кевін Де Брейне народився в Генті, 2003 року почав свою кар'єру в місцевому «Генті». Через два роки він перейшов у «Генк», де виступав у молодіжній команді. У сезоні 2010/11, в якому його клуб втретє у своїй історії став чемпіоном Бельгії, він забив п'ять голів у 32 матчах.
31 січня 2012 «Генк» оголосив про перехід півзахисника в «Челсі», який підписав контракт на п'ять із половиною років. За умовою угоди Кевін Де Брейне дограв залишок сезону 2011/12 в «Генку» вже на правах оренди. 18 липня дебютував за «Челсі» в товариському матчі з «Сієтл Саундерс» під номером 14.
2 серпня 2012 на офіційному сайті «Челсі» з'явилося повідомлення, що сезон 2012/13 Кевін проведе в німецькому «Вердері». Клуби домовилися про оренду футболіста за 1,3 млн євро.
Закріпитися у складі «Челсі» бельгійцю так і не вдалося. Першу частину сезону 2013/14 він все ж провів у складі лондонського клубу, зігравши лише три матчі. 18 січня 2014 де Брейне повернувся в Бундеслігу — за 22 млн євро його придбав клуб «Вольфсбург», з яким Де Брейне уклав контракт до 2019 року. 30 травня 2015 він забив переможний гол у фіналі Кубка Німеччини, вразивши ворота дортмундської «Боруссії» (матч закінчився з рахунком 3:1).
30 серпня 2015 Кевін повернувся до Англії, уклавши шестирічний контракт із «Манчестер Сіті». Сума трансферу склала 70 млн євро. В історії англійського футболу на той час дорожчим був лише перехід Анхеля Ді Марії до «Манчестер Юнайтед» роком раніше.
У складі нової команди очікувано відразу почав отримувати досить багато ігрового часу і не лише став одним із головних диспетчерів атак, але й регулярно завершував їх. У своєму першому сезоні в Манчестері атакувальний півзахисник забив 16 голів у 41 грі в усіх турнірах, поступившись результативністю лише основному «чистому» форварду команду Серхіо Агуеро. Того сезону здобув свій перший трофей з «Мансіті» — став володарем Кубка Футбольної ліги, у матчах за який і був найбільш результативним (5 голів у 5 іграх).
Надалі результативність Де Брейне дещо зменшилася, проте він продовжував регулярно виступати диспетчером атак і асистувати партнерам. Хорошим прикладом для цього є матч 27 туру Прем'єр-ліги проти «Лестер Сіті»(5:1), в якому бельгієць зробив відразу три асисти та не забив жодного гола . Другим трофеєм для нього в Англії став ще один Кубок Футбольної ліги, завойований у сезоні 2017/18, а трохи згодом «Манчестер Сіті» завоював і золоті нагороди Прем'єр-ліги того ж сезону. В цьому сезоні він потрапив до символічної збірної АПЛ за версією ПФА .
12 червня «Наполі» оголосив про підписання контракту з де Брейне за схемою 2+1. Його зарплата складе 5 млн євро за сезон.
Виступи за збірні 2008 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, взяв участь у 17 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.
2011 року залучався до складу молодіжної збірної Бельгії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
11 серпня 2010 року 19-річний на той момент Де Брейне дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії. Згодом провів ще декілька товариських матчів, а восени 2012 року, з початком відбору на чемпіонат світу 2014 став вже стабільним гравцем основного складу команди. Взяв участь у всіх десяти матчах відбору, в яких відзначився чотирма голами, і допоміг команді впевнено кваліфікуватися до участі у фінальній частині мундіалю. На самому чемпіонаті світу в Бразилії також був гравцем «основи» і допоміг «червоним дияволам» дійти до чвертьфіналу, в якому вони поступилися Аргентині. У грі 1/8 фіналу проти збірної США відкрив рахунок у додатковий час, чим зробив свій внесок у перемогу з підсумковим рахунком 2:1.
За два роки, на Євро-2016 знову був основним півзахисником національної команди. Повністю провів на полі усі п'ять матчів бельгійців на турнірі, на якому вони дійшли чвертьфіналу проти Уельсу, в якому поступилися 1:3 і завершили боротьбу за титул континентальних чемпіонів.
2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, також як гравець основного складу, і допоміг команді зайняти 3 місце.
На ЧЄ-2020 взяв участь у всіх матчах збірної Бельгії і відзначився одним влучним ударом у ворота збірної Данії. В 1/8 фіналу бельгійці поступилися збірній Італії 1:2 і завершили виступи на континентальній першості.
На третьому для себе мундіалі у 2022 році збірна Бельгії не вийшла із групи. Де Брейне провів всі три гри в основі і ні разу не був замінений.
За два роки на ЧЄ-2024 у Німеччині знову без замін провів усі чотири матчі команди на турнірі. В 1/8 фіналу бельгійці поступилися збірній Франції з рахунком 0:1.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів Станом на 10 червня 2024 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2008–09 «Генк» ЖПЛ 2 0 КБ 0 0 — — — — — — 2 0 2009–10 ЖПЛ 35 3 КБ 2 0 ЛЄ 2 0 СБ 1 0 40 3 2010–11 ЖПЛ 32 5 КБ 0 0 ЛЄ 3 1 СБ 0 0 35 6 2011–12 ЖПЛ 28 8 КБ 1 0 ЛЧ 6 0 СБ 1 0 36 8Усього за «Генк» 97 16 3 0 11 1 2 0 113 17 2012–13 «Вердер» БЛ 33 10 КН 1 0 - - - - - - 34 10 2013–14 «Челсі» ПЛ 3 0 КА+КЛ 0+3 0 ЛЧ 3 0 - - - 9 0 2013–14 «Вольфсбург» БЛ 16 3 КН 2 0 - - - - - - 18 3 2014–15 БЛ 34 10 КН 6 1 ЛЄ 11 5 - - - 51 16 2015–16 БЛ 2 0 КН 1 1 - - - СН 1 0 4 1Усього за «Вольфсбург» 52 13 9 2 11 5 1 0 73 20 2015–16 «Манчестер Сіті» ПЛ 25 7 КА+КЛ 1+5 1+5 ЛЧ 10 3 - - - 41 16 2016–17 ПЛ 36 6 КА+КЛ 5+1 0 ЛЧ 7 1 - - - 49 7 2017–18 ПЛ 37 8 КА+КЛ 3+4 1+2 ЛЧ 8 1 - - - 52 12 2018–19 ПЛ 19 2 КА+КЛ 4+5 2+2 ЛЧ 4 0 СА 0 0 32 6 2019–20 ПЛ 35 13 КА+КЛ 2+3 1+0 ЛЧ 7 2 СА 1 0 48 16 2020–21 ПЛ 25 6 КА+КЛ 3+4 1+0 ЛЧ 8 3 - - - 40 10 2021–22 ПЛ 30 15 КА+КЛ 3+2 1+1 ЛЧ 10 2 СА 0 0 44 19 2022–23 ПЛ 32 7 КА+КЛ 4+2 1+0 ЛЧ 10 2 СА 1 0 49 10 2023–24 ПЛ184 КА+КЛ5+00+0ЛЧ22СА10266Усього за «Манчестер Сіті» 257 68 56 18 66 16 3 0 382 102Усього за кар'єру 364 96 72 20 99 22 8 1 543 138
Статистика виступів за збірну Станом на 9 вересня 2024 року
Досягнення Володар Кубка Бельгії (1): «Генк»: 2008-09 Чемпіон Бельгії (1): «Генк»: 2010-11 Володар Суперкубка Бельгії (1): «Генк»: 2011 Володар Кубка Німеччини (1): «Вольфсбург»: 2014-15 Володар Суперкубка Німеччини (1): «Вольфсбург»: 2015 Володар Кубка ліги (5): «Манчестер Сіті»: 2015-16, 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2020-21 Чемпіон Англії (6): «Манчестер Сіті»: 2017-18, 2018-19, 2020-21, 2021-22, 2022-23, 2023-24 Володар Суперкубка Англії (3): «Манчестер Сіті»: 2018, 2019, 2024 Володар Кубка Англії (2): «Манчестер Сіті»: 2018-19, 2022-23 Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): «Манчестер Сіті»: 2022-23 Переможець Клубного чемпіонату світу (1): «Манчестер Сіті»: 2023 Володар Суперкубка Англії (1): «Манчестер Сіті»: 2024 Збірні Бронзовий призер чемпіонату світу: 2018
Особисті Символічні збірні Команда року за версією FIFPro (1): 2020 Команда року за версією IFFHS (4): 2017, 2019, 2020, 2021 Команда року за версією УЄФА (3): 2017, 2019, 2020 Команда року за версією ESM (3): 2018, 2020, 2021 Команда сезону в німецькій Бундеслізі (1): 2014/15 Команда сезону в англійській Прем'єр-лізі за версією ПФА (3): 2017/18, 2019/20, 2020/21 Команда сезону в Лізі чемпіонів УЄФА (4): 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2020/21 Команда сезону в Лізі Європи УЄФА (1): 2014/15 Символічна збірна десятиліття за версією IFFHS: 2010—2020
Індивідуальні нагороди Найкращий молодий гравець сезону німецької Бундесліги (1): 2012/13 Найкращий гравець сезону німецької Бундесліги (1): 2014/15 Найкращий гравець сезону англійської Прем'єр-ліги (1): 2019/20 Футболіст року за версією футболістів ПФА (2): 2019/20, 2020/21 Найкращий півзахисник сезону Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2019/20 Найкращий плеймейкер року за версією IFFHS (2): 2020, 2021 Найкращий гол місяця в англійській Прем'єр-лізі (2): листопад 2019, липень 2020 Найкращий гравець «Манчестер Сіті» у сезоні (3): 2015/16, 2017/18, 2019/20
Золотий м'яч 8 — 2021 9 — 2018 14 — 2017, 2019 18 — 2015 20 — 2016
Нагороди ФІФА для найкращих 5 — 2020 8 — 2018 20 — 2016 Символічна збірна ФІФА (1): 2020
Примітки
Посилання