Арман де Гонто-Бірон (Armand de Gontaut-Biron, 1524 —26 липня 1592) — французький військовий діяч, полководець Католицької ліги часів Релігійних війн, маршал Франції.

Життєпис Походив зі шляхетської родини Періге, належав до старшої гілки Гонто. Син Дана I Гонто, сеньйора Бірона. Спочатку потрапляє до почту Маргарити Наваррської, сестри короля Франциска I. Згодом у 1556–1557 роках бере участь у військових діях у П'ємонті під орудою маршала Шарля де Коссе. у 1557 році отримує титул барона.

Після укладання Като-Камбрезького миру у 1559 році повертається до Франції. тут служить у королівській армії проти гугенотів. Відзначається у битвах при Дре у 1562 році, Сен-Дені у 1567 році, Жарнаці та Монкотурі у 1569 році. Тоді призначається командувачем артилерії королівської армії. Сприяв укладанню Сен-Жерменського миру у 1570 році.

У 1572 році не брав участь у знищенні гугенотів під час Варфоломійської ночі. У 1572–1573 роках очолював облогу Ла-Рошелі, час від часу передаючи командування герцогу Генріху Анжуйському, майбутньому королю.

У 1577 році від короля Генріха III отримує звання маршала та наказ заспокоїти Гієнь. У 1581 році стає кавалером ордену Святого Духа. У 1583 році він воює вже у Фландрії, де завдає поразки при Стеенбергені повсталим проти Франсуа де Валуа, герцога Ажуйського й Алансонського, брата Генріха III. Після цього призначається губернатором Сентожа. У 1585 році став хрещеним батьком Рішельє, майбутнього кардинала.

Після вбивства у 1589 році короля Генріха III одним з перших визнав новим королем Генріха Бурбона. Хоробро бився при Аркі у 1589 році, Іврі у 1590 році, брав участь в облозі Парижу у 1591 року. Загинув 26 липня 1592 року при облозі Еперне.

Родина Дружина — Жанна де Орнезан

Діти: Карл (1562–1602), 1-й герцог Бірон, маршал Олександр Жан (д/н—1636), маркіз де Бірон Арман Філіберта Шарлота (1561-1635), жружина Жака Номпара де Комона, герцога Ла Форс, маршала Франції Ганна Клод Луїза

Примітки

Джерела Arlette Jouanna, Jacqueline Boucher, Dominique Biloghi, Guy Le Thiec, Histoire et dictionnaire des Guerres de religion, Robert Laffont, Paris, 1998, p. 207.