Зіген

Зіген () — місто у Німеччині, в землі Північний Рейн—Вестфалія. Центр району Зіген-Віттгенштайн адміністративного округу Арнсберг. Населення — 103 555 жителів. По території міста протікає річка Зіг. Довгий час — центр князівства Нассау-Зіген. Центр залізорудного району Зігерланда. Металургія (феросплави, якісна сталь; тонколистовий прокат), машинобудування, шкірна промисловість. Місце народження художника епохи бароко Пітера Пауля Рубенса.

Географія

Географія

Зіген розташовується в улоговині верхнього течії Зіга. У межах міста у Зіг впадають Ферндорфбах та Вайсс. До улоговини примикають численні долини. Навколишні гори вкриті лісом. З півночі регіон межує з Зауерландом, на північному сході — з регіоном Вітгенштейн (частина Ротхааргебірге), на півдні — з Вестервальд, а на заході — з регіоном Вільденбурґська земля. Найближчі до Зігена великі міста: на півночі — Гаген (65 км), на південному сході — Франкфурт-на-Майні (95 км), на південному заході — Кобленц (65 км), а на заході — Кельн (75 км) (зазначено відстань по прямій).

Гори

У центральному районі Зігена розташовані вісім гір: Гірсберг (358 м), Зігберг (307 м), Лінденберг (373 м), Гойслінг (364 м), Ростерберг (326 м), Фішбахерберг (371 м), Веллерсберг (346 м), Гайденберг (315 м).

Міська територія захоплює й інші гори, як, наприклад, Гільберг або Пфаннеберг на південних околицях Зіґена.

Розміри міської території

Площа міської території становить 115 км². Максимальна протяжність із заходу на схід — 11 км, з півночі на південь — 12 км. Довжина міської границі — 48 км. Середня висота положення міста — 290 м над рівнем моря. Найвища вершина на території Зігена — вершина гори Пфаннеберг (499 м) на південній околиці міста. Найнижча точка міста — 215 м над рівнем моря — розташована у районі Нідершельден на південно-західній околиці міста та одночасно на кордоні з федеральною землею Рейнланд-Пфальц. Приблизно 51% міської території вкрито лісом. Завдяки цьому Зіген вважається одним з найбільш «зелених» міст Німеччини.

Сусідні общини та міста

На півночі Зіген межує з містом Кройцталь та громадою Венден (район Ольпе), на сході — з містом Нетфен, на південному сході — з громадою Вільнсдорф, на півдні — з громадою Нойнкірхен, на заході — з громадою Мудерсбах (район Альтенкірхен землі Рейнланд-Пфальц), і на північному заході — з містом Фройденберг.

Внутрішній устрій міста

Територія Зігена поділяється на шість міських округів, кожний з яких складається з кількох міських районів. У кожному районі є окружний комітет, що складається з 15 членів з правом голосу і 15 членів без права голосу. Членів комітету призначає міська рада відповідно до розподілу голосів виборців між партіями у відповідних округах на місцевих виборах. Завдання окружних комітетів закріплені у Статуті міста.

Міські райони Вайденау, Гайсвайд, Бірленбах, Лангенхольдінгхаузен, Бухен, Зольбах, Ділльхюттен, Нідерзетцен, Оберзетцен та Майсвінкель у період з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1974 року становили місто Хюттенталь. Райони Айзерфельд, Гозенбах, Нідершельден та Обершельден у той же період утворювали місто Айзерфельд.

Шість міських округів та райони, що входять до них

Округ I (Гайсвайд): Бірленбах, Майсвінкель, Лангенхольдінгхаузен, Гайсвайд, Ділльхюттен, Зольбах, Бухен, Нідерзетцен, Оберзетцен. Округ II (Вайденау): Вайденау. Округ III (Схід): Каан-Маріенборн, частково Старий Зіген (Гірсберг), Бюрбах, Фольнсберг, Брайтенбах, Фойерсбах. Округ IV (Центр): райони Старого Зігена, не увійшли до Округа III і V Округ V (Захід): Зеельбах, Трупбах, частково Старий Зіген (Веллерсберг, Фішбахерберг, Аксенбах, Ротенберг). Округ VI (південь): Обершельден, Гозенбах, Нідершельден, Айзерфельд, Айзерн.

Міські квартали

Поряд з поділом міської території на адміністративні райони та округи, існує також традиційний поділ на райони (квартали), межі яких, однак, не мають чіткого визначення. Приклади тому — Верхнє та Нижнє Місто, Хаммерхютте, Лінденберг, Шарлоттенталь, Хаардтер Берг (Університет) та Драйсбах. Такі квартали можуть розташовуватися на території декількох міських районів, як у випадку з Зігхютте, який займає частини районів Зіген-Мітте та Вайденау. Цей розподіл на квартали не має будь-якого адміністративного або статистичного значення. Однак найчастіше цей розподіл має значення для самосвідомості жителів районів. Крім того, традиційні назви районів часто трапляються на картах, у назвах автобусних маршрутів, а також на покажчиках та дорожніх знаках. Так, наприклад, багато з'їздів з міського автобану Хюттентальштрассе названі за іменами відповідних кварталів.

Клімат

Клімат Зігена визначається його розташуванням на височині. У середньому за рік випадає 1160,8 мм опадів. Таким чином, за кількістю опадів Зіген посідає друге місце серед великих міст Німеччини після Вупперталя. Найвологіший місяць — грудень (137,5 мм опадів), найсухіший — квітень (80,3 мм опадів).

Середньорічна температура становить 8,6 °C. Найтепліший місяць — липень (17,1 °C), найхолодніший — січень (0,5 °C).

Переважний напрямок вітру — південно-західний та західний.

Історія

Назва «Зіген» походить від кельтської назви річки Зіг. Можливо, вона також пов'язана з назвою кельтско-германських племен сігамбрів, що населяли у дохристиянські часи території Північного Рейну-Вестфалії. Назва річки «Зіг» походить, ймовірно, від кельтського siek (болотистий, топкий — сер.-нім. versickern); інші джерела стверджують, що siek означає «вода, що тече». Перші документальні згадки міста Sigena відносяться до 1079 року. Починаючи з латенських часів у регіоні панувала гірнича справа, що підтверджують численні шахти, що розташовані у цьому регіоні (наприклад, Шторх & Шенеберг, Айзенцехер Цуг, Ноє Хардт).

1224 року Зіген згадується як знову відбудоване місто, яке архієпископ Кельна Енгельберт I передав у співволодіння графу з династії Нассау Генріху Багатому. Можливо, тоді основне поселення було перенесено з долини Вайсса на гору. Доведено, що Верхній Замок до того часу вже було збудовано. 19 жовтня 1303 року Зіген отримав зостське міське право. До 1 лютого 1381 року у міста було два власника, після чого воно повністю перейшло у володіння династії Нассау. Найстаріше зображення печатки відноситься до 25 Березень 1309 року.

У XVI столітті у Зігені були збудовані оборонні системи. Місто було оточене масивними стінами з 16 вежами та трьома воротами: Кельнські ворота на заході, Дубильні ворота на півдні та Марбурзькі ворота на сході. У місті знаходилася фортеця.

Зіген часто страждав від пожеж. Збереглися документальні свідчення про пожежі 16 серпня 1593 роки і 10 — 20 квітня 1695 року. Велика пожежа 16 серпня 1593 року почався у кузні Йоганна Буша на Марбургерштрассе близько полудня, коли більша частина містян була на жнивах за міськими стінами. Від іскор спалахнув льон, через що у найкоротший час були знищені 25 житлових будинків і 15 комор, а ще 11 будинків і 12 комор були серйозно пошкодженіSiegerländer Heimatkalender 1966, S.97 «Meilensteine aus der Siegerländer Vergangenheit» von Adolf Müller, Verlag für Heimatliteratur. Друга зі згаданих пожеж розпочалася раннім вечором 10 квітня 1695 року у будинку пекаря Йоганна Дауб на Барштвенде, після чого вогонь рушив геть від міського ринку. Внаслідок жертвами пожежі стали 252 будинки і 52 будівлі, а також Графський Двір Нассау. Роздмухуваний сильним вітром вогонь пересувався по дахах будинків, які майже суцільно були вкриті соломою. Від пожежі загинули 11 людей, переважно похилого віку, яких не змогли врятувати. У вогні також загинули 20 тварин. З цього приводу згадується про послання зі співчуттями від Херборнської Високої Школи Зігена своєї княгині, у якому Зіген описується як «око і прикраса Нассау».Siegerländer Heimatkalender 1966, «Meilensteine aus der Siegerländer Vergangenheit» von Adolf Müller, S.98 12 квітня 1869 року близько 21 години вибухнула нова пожежа, у якій згорів Зігенський «Клубб» — квартал, що щільно прилягає до церкви Николайкирхе і до ринку. Там мешкало 49 сімей з 200 осіб, з яких ніхто не постраждав.

1536 року граф Нассау Вільгельм Багатий (1487–1559) розмістив у будівлях колишнього францисканського монастиря педагогіум, нащадком якого є Зігенська Гімназія біля Дубильних Воріт (Gymnasium am Löhrtor). У період 1594–1599/1600 років і 1606–1609 років у Педагогіумі Зігена перебувала Висока Школа Нассау, заснована 1584 року у Херборні (реф. Херборн) графом Йоганном VI Старшим Нассау-Ділленбург (1535–1606), братом Вільгельма Мовчазного, графа Нассау та принца Оранського (1533–1584), і пізніше перенесена до Зігена. Висока Школа, названа на честь свого засновника графа Йоганна VI Іоганнея, була цитаделлю кальвіністської федеральної теології.

Ректором Високої Школи у період її переїзду 1599–1600 років був Іоганнес Альтузіус (Альтхаус) (1563–1638). Цей фахівець з державного права та кальвіністської політичної теорії народився у Діденхаузені (графство Сайн-Вітгенштейн). У його основній праці Politica Methodice Digesta (1603) вперше було систематизовано політичне вчення про станову державу Нового Часу. Ця праця зробила автора одним з провідних німецьких теоретиків держави XVI–XVII століття і батьком-засновником теорії федералізму. Під час свого професорства у Зігені Альтузіус одружився з молодою вдовою Маргаретою Кесслер, дочкою Зігенського скарбника Фрідріха Нойрата (Наурата). З 1604 року Альтузіус був синдиком у кальвіністському Емдені.

Йоганн Середній (1561–1623), старший син графа Йоганна VI, 1616 року заснував лицарську військову школу у збереженій донині будівлі старого арсеналу на Бургштрассе. На місці старого францисканського монастиря він побудував Нижній Замок. Його син Йоганн Молодший 1612 року знову прийняв католицьку віру і хотів силою нав'язати її містянам. Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген, колишній голландський головнокомандувач у Бразилії, скинув його, що призвело до конфесійного розколу Зігерланда.

19 лютого 1673 року місто пережило землетрус. 10 лютого 1679 року війська Оснабрюк обложили Зіген. 15 січня 1682 року долина Зіга серйозно постраждала від повені.Siegerländer Heimatkalender 1966, «Meilensteine aus der Siegerländer Vergangenheit» von Adolf Müller, S.99

За правління Вільгельма Гіацинта з 1699 року у Зігені почалася міжконфесійна міжусобиця. 29 березня 1707 року містянин Фрідріха Флендера було обезголовлено, після чого Вільгельма Гіацинта було повалено. Останній змушений був тікати з міста. З його смертю 1743 року закінчилася католицька лінія династії Нассау-Зіген. Реформаційна лінія династії завершилася ще раніше, 1734 року, зі смертю Фрідріха Вільгельма, і імператор Карл VI був змушений передати правління принцу Оранському та князю Нассау-Діц. Так Зіген став центром однойменного князівства у складі Оранієн-Нассау.

6 вересня 1777 року було закінчено будівництво моста Лертор-Брюкке у рамках створення першої на заході Німеччини дороги з штучним покриттям Хаген-Ольпе-Кромбі-Зіген«Zurückgeblättert…», Siegener Zeitung vom 11. September 2010, S.43.

Гірнича справа, основне джерело добробуту регіону, і сільське господарство відрізнялися позитивним розвитком. Князь Віллем I був повалений Наполеоном, коли відмовився вступити у заснований Наполеоном Рейнський союз. Зігерланд став частиною Зігенського Департаменту у складі Великого Герцогства Берг. Після падіння Наполеона 1813 року Вільгельм Фрідріх, король Нідерландів, повернув собі владу над своїми спадковими володіннями, якими він вже 1815 року поступився Пруссії в обмін на Велике Герцогство Люксембург. Місто увійшло до складу Району Зіген, що стало частиною Адміністративної Округи Кобленц (провінція Велике Герцогство Нижній Рейн), а з 1817 року увійшло до складу Адміністративної округи Арнсберг (Провінція Вестфалія).

9 вересня 1875 року у місті на вулицях Зандштрассе та Кобленцер Штрассе вперше застосували машину з прибирання вулиць, запряжену кіньми.