Мар'ян Васильович Пахар (, 5 серпня 1976, Чорнобай, Черкаська область) — латвійський футболіст українського походження, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. До 2017 року очолював національну збірну Латвії з футболу. Більшу частину кар'єри виступав на позиції нападника в клубі англійської Прем'єр-ліги «Саутгемптон», а також у ризькому «Сконто» у Латвійській футбольній Вищій лізі. Виступав у національній збірній Латвії.

У Латвії відомий під іменем Мар'янс, тим не менше під час свого перебування в Англії його називали Мар'ян.

Клубна кар'єра «Сконто» Народився в смт Чорнобай (Черкаська область). Мати — литовка, батько — українець. З дитинства вболівав за московський «Спартак». Коли Мар'янсу виповнилося 8 років його школу відвідав Юрійс Андрєєвс, тренер «Сконто», після чого Пахарс вирішив стати футболістом. В майбутньому Андрєєвс мав величезний вплив на кар'єру Мар'янса. Спочатку виступав за ризькі молодіжні клуби.

У дорослому футболі 18-річний Мар'янс дебютував 1994 року виступами за команду клубу «Пардаугава», яка того сезону виступала у Вірслізі, вищому дивізіоні чемпіонату Латвії. У своєму дебютному сезоні на професіональному рівні юний Пахарс хіграв у 17-и матчах чемпіонату, в яких відзначився 3-а голами. Допоміг команді зайняти місце в середині турнірної таблиці.

У 1995 році перейшов до «Сконто-Металс», фарм-клубу ризького «Сконто», яке того сезону виступало у вищому дивізіоні латвійського чемпіонату. У цій команді виступав у центрі півзахисту, де зіграв 16 матчів та відзначився 4-а голами. Завдяки вдалій грі в дублі привернув до себе увагу тренерського штабу першої команди «Сконто», до якої приєднався того ж року й у 9-и матчах в чемпіонаті Латвії сезону 1995 року відзначився 8-а голами. Резервна команда столичного клубу фінішувала на 7-у місці Вірсліги, а «Сконто» оформив свій четвертий чемпіонський титул з 1992 року. Проте успіх Мар'янса не обмежився лише чемпіонатом, вдало команда виступала й у кубку Латвії. Таким чином, у 1995 році Пахарс допоміг «Сконто» оформити «золотий дубль». Завдяки 12-и забитим м'ячам у регулярному сезоні почав постійно викликатися до національної збірної Латвії. На батьківщині Пахарс отримав прізвисько «Латвійський Майкл Оуен».

Після першого успішного сезону для Мар'янса, він й надалі продовжував виступати в «Сконто», яке в 90-х роках XX століття вважалося найсильнішим латвійським клубом. У сезоні 1996 року був переведений на фланг півзахисту, де зіграв 28 матчів у чемпіонаті Латвії та відзначився 12-а голами, а «Сконто» знову здобув чемпіонський титул. У кубку Латвії «Сконто» дійшов до фіналу, де з рахунком 1:2 поступився РАФу (Рига). Того ж року Мар'янс допоміг ризькому клубі здобути Кубок Президента Туркменістану. У сезоні 1997 років до команди повернулися гравці, яких часто викликали до національної збірної (в основному, півзахисники), тому Пахарса повернули на позицію нападника, на цій позиції у національному чемпіонаті футболіст зіграв 22 матчі та відзначився 5-а голами, а «Сконто» завершив сезон без жодної поразки (24 перемоги та 4 нічиї), завдяки чому оформила чергове чемпіонство. Успішним виявився й виступ у кубку Латвії, де в фіналі турніру завдяки Пахарсу «Сконто» переграв «Дінабург» (2:1). Ця переможна серія продовжилася й у сезоні 1998 року, під керівництвом тренера національної збірної Латвії Александрса Старковса, який очолював ризький клуб до 2004 року. У тому сезоні «Сконто» виграло 7-й чемпіонський титул. Тріумфував ризький клуб і в національному кубку, в якому з рахунком 1:0 переміг «Металургс» (Лієпая). За підсумками сезону зіграв 26 матчів, в яких відзначився 19-а голами, а по його завершенні був обраний найкращим гравцем чемпіонату, незважаючи на те, що були футболісти, які продемонстрували кращу результативність у цьому змаганні. Завдяки 19-и забитим м'ячам Мар'янса у сезоні 1998 року до латвійця почали надходити перші пропозиції від закордонних клубів, які вже давно спостерігали за ним. Побував на тенувальному зборі клубу Серії B «Салернітана», також його переглядали клуби «Вердер» (Бремен) та «Казино» (Зальцбург).

У січні 1998 року зв'язка нападників «Сконто» Пахарс — Михолап добре показала себе на Кубку чемпіонів Співдружності, на якому латвійський клуб дійшов до півфіналу. У вересні того ж року в двоматчевому протистоянні у Кубку УЄФА з московським «Динамо» Пахар відзначився трьома забитими м'ячами, але це не допомогло «Сконто» пройти в наступну стадію турніру. На нападника керівництво «Динамо» звернуло пильну увагу й незабаром домовилося про його перехід в зимове трансферне вікно, однак, в січні російський клуб з невідомих причин забарився з оформленням угоди, через що перехід зірвався.

«Саутгемптон» 10 лютого 1999 року проходив перегляд у резервній команді «Саутгемптона» в поєдинку проти «Оксфорд Юнайтед», в якому відзначився хет-триком — забив один м'яч головою, а також по одному м'ячу з правої та лівої ноги — а команда з однойменного міста перемогла з рахунком 7:1.

«Святі» узгодили суму відступних у розмірі £800,000 і, незважаючи на труднощі в отриманні робочої візи та заперечення з боку ПФА, ці питання були вирішені, й у березні 1999 року Мар'янс перейшов до складу «Святих», ставши першим латвійцем, який зіграв в англійській Прем'єр-лізі.

Зрештою, дебютував за нову команду 5 квітня 1999 року на 70-й хвилині в поєдинку проти «Ковентрі Сіті», а 17 квітня дебютував за «Святих» на їх домашній арені, «Дейлі», коли Мар'янс вийшов на поле з лави для запасних й практично відразу підзначився голом, завдяки чому майже приніс перемогу своїй команді, але поєдинок проти «Блекберн Роверз» в підсумку завершився з рахунком 3:3. В цей час «Святі» відчайдушно боролися за право зберегти своє місце в Прем'єр-лізі на наступний сезон, а для цього команді потрібно було в останньому турі перемогти. Пахарс став автором двох голів у цьому поєдинку й допоміг «Саутгемптону» з рахунком 2:0 перемогти «Евертон», завдяки чому «Святі» зберегли своє місце в Прем'єр-лізі.

У сезоні 1999/00 років зіграв 33 матчі та відзначився 13-а голами, завдяки чому став найкращим бомбардиром команди того сезону. Напередодні сезону Дейв Джонс замінив Гленна Годдла на посаді головного тренера «Саутгемтона». Після цього призначення Годдл вирішив дозволити Мар'янсу діяти більш широко, оскільки латвієць володів прекрасною швидкістю та дриблінгом, завдяки яким міг створювати гольові моменти як для партнерів по команді, так і вирішувати епізоди самотужки.

Після прекрасного початку сезону 2000/01 років на позиції форварда, на якій Пахарс відзначився 6-а голами, тренер повернув його в глибину поля, в результаті чого решту сезону гравець провів блідо. Він все ще створював небезпеку біля воріт команд-суперниць, але переважно асистував партнерам по команді, в той же час як сам відзначився після переведення на іншу позицію ще з рази й завершив сезон, таким чином, з 9-а забитими м'ячами.

Після блідої гри на початку наступного сезону опинився на лаві для запасних, проте вже 15 вересня 2001 року відзначився голом у переможному виїзному поєдинку проти «Болтон Вондерерз». Протягом наступних трьох місяців регулярно відзначався у воротах суперників в англійському чемпіонаті, в тому числі й 24 листопада у переможному (1:0) поєдинку проти «Чарльтона» — перша перемога «Святих» на стадіоні «Сент-Меріс».

Проте вже після Нового Року у Мар'янса знову розпочалася «гольова посуха», але й вона не завадила йому з 16-а голами стати найкращим бомбардиром «Саутгемптона» в Чемпіонаті та Кубку Англії. Завдяки 16 голам Пахарса та 14-и від партнера латвійця по команді, Джеймса Бітті, другого найкращого бомбардира команди, вони стали найрезультативнішим дуетом нападників в англійській Прем'єр-лізі.

Влітку 2002 року Пахарсу довелося перенести операцію з видалення грижі, через яку він пропустив майже весь попередній сезон, і, хоча 11 вересня він реалізував пенальті у переможному (1:0) домашньому матчі проти «Евертона», він повністю так і не відновився від попередньої травми. На початку нового сезону стабільно виступав в основному складі команди, допоки 5 жовтня в домашньому поєдинку проти «Манчестер Сіті» не отримав червону картку. У листопаді 2002 року отримав серйозну травму, яка потребувала хірургічного втручання, через це Мар'янс Фінал кубка Англії з футболу 2003 року й завершив провальний для себе сезон 2002/03 років.

Початок сезону 2003/04 років був знову затьмарений травмою, через що Пахарс був переведений до резервоного складу, в якому повинен був проходити реабілітацію та набирати ігровий тонус. Зіграв декілька хвилин у вирішальному поєдинку, коли Латвія завоювала путівку на Євро 2004. Поступово почав набирати ігрову форму, свідченням чого став вихід у стартовому складі в 3-х поспіль матчах, в яких святі здобували перемоги. Дебютним у сезоні голом відзначився — після понад річної перерви — 21 грудня 2003 року в переможному (3:0) домашньому дербі проти «Портсмуту», коли Мар'янс прекрасним ударом з правої ноги в нижній правий кут від голкіпера.

Проте після відновлення від старої травми у виїзному поєдинку проти «Свідон Таун» в рамках передсезонної підготовки 2004/05 років знову отримав травму. Ця травма виявилася ускладненим рецидивом, через який латвійцю довелося перенести 3 операції, тому Пахарс змушений був пропустити початок сезону. Після відновлення від травми почав демонструвати непогану гру, але вже незабаром у Мар'янса знову стався рецедив старої травми, через що Пахарс змушений був пропустити решту сезону, в той час як «Святі» вперше за останні 28 років у Вищому дивізіоні англійського футболу понизилися в класі.

Сезон 2005/06 років знову став для Мар'янса суцільним розчаруванням, оскільки він отримував травму за травмою, через що повернення гравця на футбольне поле постійно переносилося. Протягом сезону зіграв 10 матчів, відзначився 1 голом, але цього виявилося недостатньо, щоб продовжити кар'єру в складі «Святих». У травні 2006 року, після семи років виступів у команді, 156 зіграних матчів і 45 забитих м'ячів, було оголошено, що його контракт з Саутгемптон на наступний сезон не буде продовжений.

Після останньої гри сезону, 30 квітня 2006 року, Пахарс взяв участь у «колі пошани» гравців «Святих» навколо футбольного поля «Св. Марії», при цьому латвієць емоційно попрощався з партнерами по команді та перед відданими вболівальниками «Саутгемптону».

«Анортосіс» (Фамагуста) У липні 2006 року підписав трирічний контракт з «Анортосісом» (Фамагуста), кіпріотською командою, яку очолював колишній гравець національної збірної Грузії Темурі Кецбая. В той же час латвієць мав пропозиції й від англійських клубів, «Ковентрі Сіті» та «Дербі Каунті», проте обом вирішив відмовити. Проте на Кіпр Мар'янс приїхав ще з травмою, яка заважала йому виходити на футбольне поле. У команді зіграв 17 матчів та відзначився 4-а голами, завдяки чому допоміг «Анортосісу» вийти до фінальної частини чемпіонату Кіпру, де його команда посіла 3-є місце, яке дозволяло взяти участь у першому кваліфікаційному раунді Кубку УЄФА 2007/08. Проте команда стала володарем Кубку Кіпру 2006/07. У сезоні 2007/08 років клуб з Фамагусти пройшов чемпіонат без втрати очок, завдяки чому оформи своє 13-е чемпіонство, а Пахарс зіграв лише 1 матч у кубку країни та 2 поєдинку в чемпіонаті Кіпру. Також «Анортосіс» вийшов до фіналу Кубку Кіпру 2007/08, але поступився в ньому АПОЕЛу (Нікосія) з рахунком 0:2. У січні 2008 року контракт з Пахарсом було розірвано за згодою сторін.

Повернення до Риги