Джеймста́ун () — колишнє поселення у штаті Вірджинія (США, Північна Америка), відоме тим, що це перше постійне поселення англійців у Новому світі. Джеймстаун був столицею колонії протягом 83 років (1616—1699) після чого був покинутий. Нині там розташований музей просто неба, який, поруч із Вільямсбургом і Йорктауном, входить у так званий Історичний трикутник Вірджинії.

Історія Вірджиинська компанія, натхненна успіхом іспанців, планувала знайти в Америці золото. 6 грудня 1606 року до Вірджинії з Блекволла в Англії вирушили три кораблі: «Сьюзен Констант», «Годспід» та «Дискавері». У 1607 році 104 англійці (всі були чоловічої статі) прибули до Північної Америки. 13 травня вони обрали назву Джеймстаун для свого поселення на честь короля Якова I. Поселення стало першим постійним англійським поселенням у Північній Америці.

Джеймстаун розташували в вигідному для оборони місці на півострові, глибоко в Чесапікській затоці. Це робило колонію важко доступною як для аборигенів, так і іспанців, які були тоді головними конкурентами англійців у колонізації Америки. Одночасно глибока вода дозволяла швартувати кораблі близько від поселення.

Після вибору місця було зачитано інструкції, надіслані Вірджинською компанією, зі списком членів ради, обраних чиновниками Англії. Імена зберігалися в запечатаній скриньці на кораблі (кожен корабель мав запечатану копію). Першим президентом нової колонії Вірджинії мав стати Едвард Марія Вінгфілд. Іншими шістьма членами ради були: Бартолом'ю Госнольд, Крістофер Ньюпорт, Джон Мартін, Джон Реткліфф, Джордж Кендалл та Джон Сміт. Оскільки Сміта звинуватили в спробі узурпувати владу ще під час плавання і збиралися повісити по прибуттю, його довелося помилувати й допустити до ради 10 червня.

До 15 червня 1606 поселенці збудували трикутний форт з валом на кожному куті. Але колонізація почалася в дуже невдалий час: у регіоні тривала кількарічна посуха. 22 червня капітан Ньюпорт вирушив до Англії, щоб отримати більше припасів для нового поселення. Невдовзі після відплиття Ньюпорта поселенці почали хворіти, головним чином через погану якість питної води. Також бракувало їжі і мешканці Джеймстауна мусили покладатися на торгівлю з місцевими жителями повхатанами. Всередині форту містилося декілька дерев'яних споруд з земляною підлогою, а також деякі були принаймні частково цегляні.

До кінця 1609 року стосунки між повхатанами та англійцями погіршилися, оскільки англійці вимагали забагато їжі. 10 вересня 1607 року Сміт, Реткліфф і Джон Мартін проголосували за усунення Вінгфілда з посади, а Реткліфф зайняв посаду президента колонії. Сміт здійснив влітку та восени 1607 року три експедиції в пошуках їжі, потрапив у полон повхатанів і втратив двох товаришів. 2 січня 1608 року з Англії прибули близько ста нових поселенців, і Сміта з цієї нагоди ще раз помилували. Він надіслав до Англії листа з описом скрутного становища колонії. Попри розбіжності з керівництвом Джеймстауна, Джона Сміта призначили новим президентом. Він розпорядився розбудувати оборону, запровадив трудову повинність для всіх колоністів. Було збільшено площу орних земель, викопали криницю і збудували близько 20-ти будинків, блокгауз, а також додатковий форт. Попри все це стосунки з повхатанами погіршилися і Джеймстаун зіткнувся з загрозою голоду без їхніх поставок. У червні 1609 року Вірджинська компанія Лондона запровадила новий, більш централізований уряд і відправила флот із 9-ти кораблів. Джона Сміта зняли з посади президента, проте він відмовився підкоритися. Справу вирішив нещасний випадок (або замах), коли Сміт отримав важкі опіки внаслідок вибуху пороху і був відправлений назад до Англії.

Зима 1609—1610 років була особливо важка і голодна. Поселенці, боячись покинути форт, їли не тільки різних тварин, а й шкіру з взуття та ременів, а також вдавалися до трупоїдства. На початку 1610 року більшість поселенців, 80-90 %, померли від голоду та хвороб. Колонію очолив Томас Гейтс, який прибув до Вірджинії 21 травня 1610 року. Він запровадив ще суворіші правила, ніж Сміт.

У травні 1610 року поселенці, чий корабель запізнився, зазнавши аварії на Бермудських островах, нарешті прибули до Джеймстауна. Сер Томас Гейтс, новопризначений губернатор, прийняв рішення покинути поселення, але потім повернулися до Джеймстауна. У 1612 році Джон Рольф, один із багатьох, хто зазнав корабельної аварії на Бермудських островах, допоміг розбудувати поселення і почав розводити там тютюн. Це дало надію на заснування в Джеймстауні прибуткової плантації. В 1613 закінчилася кількарічна посуха, губернатор Томас Дейл виділив земельні ділянки «давнім плантаторам» та менші ділянки — пізнішим прибулим до поселення. У 1614 Джон Рольф одружився з принцесою повхатанів Покахонтас, що стало підставою для миру.

У 1619 року до Джеймстауна доставили перших африканських робітників для роботи на тютюновій плантації (формально вони були не рабами, а найманими працівниками). Це були 18 чоловіків і 17 жінок. Крім них Джеймстаун населяли 928 людей. Понад сто жінок, які привели або створили сім'ї, прибули в попередні роки, але 1619 рік став періодом, коли створення сімей стало головним завданням.

Мир між повхатанами та англійцями закінчився в 1622 році. Новий вождь Опечанканоу атакував англійські поселення. Війна тривала, доки в 1632 році не було досягнуто неміцного миру. 24 травня 1624 року король Яків I скасував статут Вірджинської компанії через її фінансові проблеми, і Вірджинія стала королівською колонією, якою вона залишалася до Війни за незалежність. Англійські зазіхання на землі повхатанів продовжувалися, оскільки до колонії прибували нові поселенці.

У квітні 1644 року Опечанканоу спланував ще один напад, в результаті якого загинуло ще 350—400 з 8000 поселенців. Вождя схопили в 1646 році, відвезли до Джеймстауна, де охоронець — всупереч наказу — застрелив його в спину. Його наступник підписав договори з англійцями, які зробили повхатанів підданими англійців.

Повстання Натаніеля Бекона 1676 року призвело до нових конфліктів у Джеймстауні. Поселенці були незадоволені тим, що їхній тютюн продавався лише англійським купцям через Закони про навігацію. Також їх турбували високі податки та напади індіанців на віддалені плантації на кордонах. Натаніель Бекон залучив близько 1000 поселенців до вирішення «індіанської проблеми». Однак Бекон та його послідовники не розрізняли ворожі та союзні племена. Губернатор Берклі оголосив Бекона повстанцем, і в колонії спалахнула громадянська війна. У вересні Бекон та його послідовники підпалили Джеймстаун, знищивши від 16 до 18 будинків, церкву та будівлю уряду. Зрештою, ватажок повстання помер від хвороби, багатьох повстанців було схоплено, а 23 було повішено. Новий договір з індіанцями посилював щорічну данину у вигляді риби та дичини, яку племена мали сплачувати англійцям.

У 1698 році пожежа, розпочата в'язнем, знищила в'язницю та будівлю уряду. У 1699 році уряд і столицю було перенесено з Джеймстауна до Міддл-Плантейшн, перейменованого на Вільямсбург. Люди продовжували жити на острові Джеймстаун і володіти сільськогосподарськими угіддями, але перестав бути містом. Упродовж XVIII століття внаслідок природної ерозії півострів, де стояв Джеймстаун, перетворився на острів.

У популярній культурі

«Мати і володіти» (1899) — роман Мері Джонстон про англійського солдата Ральфа Персі, який став розвідником у колоніальному Джеймстауні та врятував його від індіанців. Екранізований у 1916 та 1922 роках. Джеймстаун зображено в анімаційному фільмі Діснея «Покахонтас» (1995), а також у його продовженні, випущеному безпосередньо на відео, «Покахонтас II: Подорож до Нового Світу» (1998). Образ міста там дуже далекий від історичного. Фільм «Новий Світ» (2005), режисера Терренса Маліка, розповідає історію колонізації Джеймстауна. Сюжет зосереджений на драматизованих стосунках між Джоном Смітом і Покахонтас. Фільм «Перша висадка: Подорож з Англії до Джеймстауна» (2007), показує висадку англійських колоністів у 1607 році. «Джеймстаун» (2017) — серіал, дія якого обертається навколо суспільних змін, спричинених прибуттям жінок до поселення. «Шукати Америку» (2018) — мюзикл про Бартолом'ю Госнольда та заснування Джеймстауна, написаний Річардом Дігансом та Еріком Седжем. У телесеріалі «Заради всього людства» (2019) вигадана місячна база Сполучених Штатів, зведена в регіоні південного полюса Місяця, названа на честь Джеймстауна.

Див. також

Іван Богдан — перший відомий українець в Америці, мешканець Джеймстауна.

Галерея

Див. також Плімутська колонія

Примітки