Гай Кальпурній Пізон (*Gaius Calpurnius Piso, 250 до н. е. — після 209 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Гая Кальпурнія Пізона. Потрапив в полон у 216 році до н. е. під час битви при Каннах. Відправлений Ганнібалом до Риму для перемовин про викуп полонених.

У 211 році до н. е. обирається міським претором. Керував розглядом справи Гнея Фульвія Флакка, який програв битву Ганнібалу і звинуваченого у державній зраді. Після наближення Ганнібала до Риму призначений комендантом Капітолія і фортеці. Після взяття Капуї направив проконсулу Квінту Фульвію Флакк листа про передачу справи кампанських сенаторів на розгляд римського сенату. Керував засіданням сенату в храмі Беллона, на якому Марку Марцеллу була надано овацію. Вніс пропозицію про щорічне святкування Аполлонових ігор.

У 210 році до н. е. як пропретор керував Етрурією, потім переведений під Капую. У 209 році до н. е. повернувся до Етрурії, де придушив повстання. Подальша доля не відома.

Родина Гай Кальпурній Пізон, консул 180 року до н. е. Луцій Кальпурній Пізон

Джерела Earl D.C. Calpurnii Pisones in the second century B.C. Athenaeum, 1960, No. 38, pp. 283—298.