Симеон-Стефан Ольшавський ( 1695 — 1738) — вікарій, генеральний вікарій та капелан і єпископ мукачівський (єпископ Мукачівської єпархії).
Біографія Народився близько 1695 р. в селі Ольшавиця, теперішня Словаччина, у сім'ї місцевого солтиса Юрія Ольшавського. Мав сестру і двох братів, з яких Мануїл, у чернецтві Михайло, — Мукачівський єпископ 1743—1747 рр. Симеон — хресне ім'я, Стефан — монаше.Мороз. В. Мукачівський єпископ Стефан (Симеон) Ольшавський: його життя і свячення київським митрополитом Атанасієм Шептицьким у 1735 р. (публікація грамоти свячень) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — 2019. — № 2 (45). — С. 8–15.
Навчався спершу у церковній школі в рідному селі, потіму у Трнавській єзуїтській академії, де здобув ступінь доктора філософії з Святого Письма. 1719 р. отримав священничі свячення в неодруженому стані з рук Мукачівського єпископа Георгія (Геннадія) Бізанція. Служив як парох у Мукачеві. Потім був духівником згаданого єпископа, суддею церковного суду (авдитором), із 9 жовтня 1729 р. — марамороським вікарієм. Із 12 грудня 1731 р. — генеральний вікарій Мукачівського єпископа.
Після смерті єпископа Бізанція 3 липня 1733 р. духовенство Мукачівської єпархії на зборах 28 липня 1733 р. обрало С. Ольшавського кандидатом на наступного єпископа. Після цього, згідно з давньою традицією, С. Ольшавський вступив до василіянського монастиря на Чернечій Горі в Мукачеві, де прийняв монаше ім'я Стефан. 27 серпня 1734 р. імператор Карл VI займенував С. Ольшавського єпископом у «Мукачівському окрузі», бо тоді Римсько-католицька Церква в тмонархії Габсбурґів через претензії Еґерських римсько-католицьких єпископів на Мукачівську єпархію заперечувала існування останньої. Мукачівські єпископи опиралися цьому, спираючись на підтримку Київської митрополії. Саме тому С. Ольшавський, як і його попередник Г. Бізанцій, поїхав отримати єпископські свячення до Київського митрополита. Попередньо, 24 травня 1735 р., отримав від папи римського дозвіл на цю хіротонію як апостольський вікарій саме для «Мукачівської єпархії».
7 грудня 1735 р. Київський митрополит Атанасій Шептицький урочисто вділив Стефану (Симеону) Ольшавському єпископські свячення у соборі святого Юра у Львові. Зберігся оригінал грамоти, яка засвідчує ці свячення.
Після повернення до Мукачева, єпископ С. Ольшавський жив у давній єпископській резиденції в Мукачівському василіянському монастирі св. Миколая на Чернечій Горі, який тільки 1947 р. комуністичний режив відібрав у греко-католиків і передав РПЦ.
«Теолог-дослідник, людина, гідна вічної пам'яті за свою ерудицію і прекрасний характер», — так охарактеризував С. Ольшавського історик ХІХ ст. Михайло Лучкай.
Єпископ С. Ольшавський помер 24 грудня 1737 р. в Мукачеві. Похований у криптах церкви Мукачівського монастиря.
Примітки
Посилання Мукачівська єпархія відзначила ювілей тижневим святкуванням Малий Березний: монастир святого Миколая Греко-Католицька церква в культурно-національному розвитку Галичини і Закарпаття
Література Лучкай М. Історія карпатських русинів. — Т. 3. — Ужгород, 2022. Мороз. В. Мукачівський єпископ Стефан (Симеон) Ольшавський: його життя і свячення київським митрополитом Атанасієм Шептицьким у 1735 р. (публікація грамоти свячень) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — 2019. — № 2 (45). — С. 8–15.