Василь Лазарович Микитась (23 жовтня 1924, Жовте — 20 березня 1999, Київ) — український літературознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1971 року), професор (з 1990 року).
Біографія Народився 23 жовтня 1924 року в селі Жовтому (тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області).
Учасник Другої світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет; у 1955–1970 роках працював в Ужгородському університеті, у 1970–1974 роках — в Інституті історії АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділом рукописних фондів і текстології, з 1979 року — завідувач відділом давньої української літератури, з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Помер в Києві 20 березня 1999 року. Похований на Новобайковому кладовищі.
Літературна діяльність Літературну діяльність розпочав з віршів, що з'являлись у піонерській газеті «На зміну» з благословення Павла Тичини. Автор понад 200 публікацій та багатьох книжок, серед яких: «О. В. Духнович»; «Український письменник-полеміст Михайло Андрелла»; «Давні рукописи й стародруки»; «Літературний рух на Закарпатті другої половини ХІХ ст.»; «Галузка могутнього дерева»; «Проти фальсифікації спадщини Лесі Українки»; «Правда про Василя Стефаника» (1975); «Через гори і кордони»; «З ночі пробивалися…»; «Іван Франко — дослідник української полемічної літератури»; «Давньоукраїнські студенти і професори»; «Вінценосні розпусниці»; «Геній у терновому вінку: А.Ю. Кримський».
Один з авторів колективних літературознавчих досліджень.
У 1962 упорядкував і написав передмову до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.Гірські квіти: вірші / Марійка Підгірянка, Миколая Божук, Маруся Тисянська ; Вступ.ст. Максим Тадейович Рильський ; Упоряд., передмова Василь Лазарович Микитась . — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1962 . — 95 с. : іл. — укр. мовою
Примітки
Джерела Проект «Українці в світі» Микитась Василь
Посилання Микитась Василь Лазарович // ЕСУ