Омелян Юрійович Ліщинський (16 грудня 1913, Львів — 5 квітня 1986, Львів) — український (львівський) живописець, графік, емальєр, педагог. Батько художника Любарта Ліщинського.

Життєпис Народився 16 грудня 1913 року у Львові. У 1937 році закінчив відділ декоративного мистецтва та художнього промислу Державної технічної школи у Львові. Далі було навчання у Варшавській академії мистецтв (клас професора Мечислава Котарбінського), яку закінчив у 1939 році.

По закінченню академії у 1940—1941 роках працював науковим співробітником картинної галереї та мистецько-промислового музею у Львові. У 1941—1944 роках викладав у львівській художньо-промисловій школі. По війні на базі художньо-промислової школи створено художнє училище, де Ліщинський викладав у 1944—1945 роках. У 1944—1948 роках займав посаду відповідального секретаря львівської організації Спілки радянських художників України. Потім протягом 1946—1973 років викладав у Львівській дитячій художній школі (нині — Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського). Мешкав у Львові в будинку на вул. Транспортній, 8.

Учасник художніх виставок від 1942 року. Персональні — у Львові (1984, посмертні — 2002, 2013 роках).

Ранні живописні пейзажі позначені впливом постімпресіонізму, польського колоризму. У 1940—1950-х роках картини набули реалістичних ремінісценцій. Пізніше Ліщинський більше уваги приділяв кольору. Створював шаржі, малюнки олівцем, фломастером, аквареллю та гу­­ашшю, аплікації, вітальні листівки. Емалі Ліщинського відзначаються високою виконавською культурою, тонкою градуйованістю світлоколірних. співвідношень.

Помер 5 квітня 1986 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54.

Основні твори Живопис

1938 — «Краєвид», «Колгосп­ниця»; 1940 — «Робітниця»; 1945 — Краєвид під Львовом», «Марко», «Ранок», ескіз для гобелена «Смерть О. Довбуша»; 1946 — «Жіночий портрет»; 1947 — «Львів. Державний медичний інститут»; 1954 — «Пейзаж із Ясеня»; 1958 — «Раковецьке подвір'я», «Пейзаж із Раківця»; 1960-ті — «Мотив із Дземброні»; 1960 — «Гуцульський натюрморт», «Карпатський пейзаж»; 1967 — «Пейзаж із Рахівщини»; 1968 — «Гори»; 1971 — «Пейзаж із Яворова»;

Графіка

1936 — проєкт оформлення гральних карт; 1952 — «Білгород-Дністровський», «Біля причалу», «Лиман», «Гурзуф»; 1962 — «Яворів»; 1983 — «Кримський мотив. Гурзуф», «Натюрморт», «Натюрморт із квітами»; аплікація «Декоративний натюрморт».

Примітки

Джерела

Домбровська Д. З них не витравили душу романтика // Високий За­­мок. — 2002. — 13 липня.

Посилання

Ольга Кузьмович Омелян Ліщинський // Свобода. — 1986. — 4 квітня.