Трипалий дятел (Picoides) — рід птахів родини дятлові, що поширені переважно в Північній Америці. Дятел трипалий населяє ліси Євразії, у тому числі і на території України. У більшості видів забарвлення чорне з білим, у деяких південних видів коричневе з білим. У самця є червона або золотисто-жовта шапочка. Незважаючи на назву, лише у деяких видів розвинені три пальці, два з яких спрямовані вперед і один назад. Живляться комахами.
Систематика Рід донедавна включав 12 видів: Picoides albolarvatus — дятел білоголовий Picoides arcticus* — дятел північний Picoides borealis — дятел флоридський Picoides dorsalis* — дятел ялиновий Picoides lignarius — дятел чилійський Picoides mixtus — дятел смугастохвостий Picoides nuttallii — дятел каліфорнійський Picoides pubescens — дятел пухнастий → Dryobates pubescens Picoides scalaris — дятел техаський Picoides stricklandi — дятел мексиканський Picoides tridactylus* — дятел трипалий Picoides villosus — дятел волохатий → Leuconotopicus villosus
У 2015 в ході молекулярних філогенетичних досліджень завдяки аналізу ядерної і мітохондріальної ДНК виявилось, що три роди триби Dendropicini — а саме Picoides, Veniliornis і Dendropicos — виявились поліфілетичними. Після їх переформатування і створення 6 нових монофілетичних родів більшість видів роду Picoides було переміщено до родів Leuconotopicus і Dryobates. У попередньому роді залишилось лише 3 види (позначені зірочкою).
Охорона Дятел трипалий внесений до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється у Карпатському біосферному, Поліському, Рівненському і Черемському природних заповідниках та національних природних парках: Карпатський, «Гуцульщина», «Синевир». З метою ефективнішої охорони необхідно створювати заказники і пам'ятки природи, заборонити усі види рубок лісу, прокладання туристських маршрутів у місцях концентрації виду.
Примітки
Джерела Gorman, Gerard (2004): Woodpeckers of Europe: A Study of the European Picidae. Bruce Coleman, UK. ISBN 1-872842-05-4. Moore, William S.; Weibel, Amy C. & Agius, Andrea (2006): Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biol. J. Linn. Soc. 87: 611–624. PDF fulltext Sibley, Charles G. & Monroe, Burt L., Jr. (1990): Distribution and Taxonomy of Birds of the World Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2. Weibel, Amy C. & Moore, William S. (2005): Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny, with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers. Condor 107(4): 797–809. (HTML abstract)