Бурбе́ло Валенти́на Бронісла́вівна (6 травня 1951, м. Київ) — українська мовознавиця, педагог, дослідниця стилістики французької мови, співавторка французько-українського словника, доктор філологічних наук, професор кафедри французької філології Київського університету.
Біографія Народилася 6 травня 1951 року в Києві. 1973 року закінчила факультет романо-германської філології Київського університету. Працює в Київському університеті з 1973 року: спершу як викладач кафедри теорії та практики перекладу; згодом як викладач, потім доцент і старший науковий співробітник кафедри романської філології; доцент, а з 2000 року — професор кафедри французької філології.
Захистила кандидатську дисертацію на тему «Еволюція мовленнєвих форм характеристики персонажа у французькій літературі» (1981). 1999 року захистила докторську дисертацію за темою «Художній дискурс в історії французької мови та культури IX–XVIII ст.». Викладала нормативні курси та спецкурси з історії французької мови, теоретичної граматики французької мови, актуальних проблем романістики, семіотики візуального зображення у викладанні іноземних мов, актуальних проблем дискурсології.
З 2002 року Валентина Бурбело — співзасновник та віце-президент Франкофонної Асоціації України, з 1992 року — член Української асоціації викладачів французької мови, Президент асоціації «КОРЕ — Україна», Міжнародного товариства вивчення доби Просвітництва та Міжнародної асоціації «Двомовний світ» (Безансон, Франція), експерт Європейського Центру сучасних мов Ради Європи в галузі аудіовізуальних методів викладання іноземних мов, Міністерства освіти і науки України.
Активна діячка Української Ради миру. Нагороджена Грамотою Верховної Ради України. Автор більше 140 наукових та науково-методичних праць.
Наукові інтереси Наукові інтереси: історія французької мови, лінгвопоетика, дискурсологія, теорія комунікації, лінгвопрагматика, семіотика, сучасні технології у викладанні іноземних мов.
Відзнаки та досягнення
Член Української асоціації викладачів французької мови (з 1994), Член Міжнародного товариства вивчення доби Просвітництва (з 1996), Експерт Європейського Центру сучасних мов Ради Європи (з 1998), Віце-президент Франкофонної Асоціації України (з 2002), Президент асоціації «КОРЕ – Україна» (з 2004), Президент Ротарі-клубу «Київ-Центр» (2005-2006), Член Міжнародної асоціації «Двомовний світ» (з 2006), Член журі з перекладу при Посольстві Франції в Україні (2012-2014), Грамота Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом (2009), Подяка Голови ВАК України (2010).
Основні праці Лингвистика художественного текста. К., 1988; Историческая стилистика французского языка. К., 1990; Пророчества Мишеля Нострадамуса. К., 1991 (переклад у співавторстві). Словник французько-український / українсько-французький. Ірпінь, 1994; Лінгвопоетика французької словесності IX–XVIII ст. К., 1999; Болонський процес і реформування вищої освіти Франції (у співав., 2004), Франція у Європейському просторі вищої освіти (у співав., 2005),. Комунікативні стратегії. Практикум. Ч.1 і 2 (2014).
Посилання Вікі Київського університету: стаття «Інститут філології» (коротка біографія) Біографія pdf Валентина Бурбело на сайті Інституту філології Київського університету