Іван ҐриґаЮщук, Іван Пилипович. Практикум з правопису української мови. Київ: Освіта, 2006 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).Фаріон І. Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибірКарпатська Україна і Авґустин Волошин: Матеріали міжнар. наук. конф. «Карпатська Україна — пролоґ відродження української держави». Ужгород, 11-12 березня 1994 року. Ужгород: Ґражда, 1995. 352с. ( в селі Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство — в урочищі Широке поле (біля смт. Воловець), Угорське королівство — селянин, громадський і просвітянський діяч Карпатської України, посол до сойму Карпатської України.
Життєпис
Народився Іван Ґриґа 29 серпня 1879 року в селі Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району).
Служив у званні капрал в Австро-Угорській армії в 1912.
Активний учасник громадського життя Воловеччини. Був головою церковної двадцятки в рідному селі та сільської «Просвіти». Брав участь у Всезакарпатському конґресі 21 січня 1919. У 1924 році в рідному селі була збудована дзвіниця церкви Різдва богородиці, за планом який Іван Ґриґа привіз у 1921 році з Риму
У 1925 засновує спортивно-виховне товариства «Орел» у рідному селі.
З 1937 заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради. 17 жовтня 1937 року був делегатом від Християнської народної партії на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді.
12 лютого 1939 року обраний делегатом (послом) до Сойму Карпатської України. Повертаючись із засідання СоймуВійськова окупація Закарпаття. Угорська армія в Хусті «Карпатська Україна», біля самого Волівця, був заарештований угорськими гонведами. Після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 року в урочищі Широке Поле між Волівцем і Яблуново (зараз там селищний смітник!).
Після похорону Івана почалася розправа над рештою січовиків Воловеччини. Забирали на допит у катівнях Нижніх Верецьких і розстрілювали під Бескидом в урочищі Козакова вище села Нова Розтока…
Література Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.
Примітки
Посилання Діячі Карпатської України