Фейкові новини, фейк-ньюз(-с) (від  — підроблені / імітаційні новини) — підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, попри це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.The science of fake news. Science. March 2018.оригінальний варіант визначення авторів «The science of fake news» для уникнення різночитань, абстрактних інтерпретацій та на противагу іншим типам маніпуляцій та дезінформації запропоновано використовувати визначення «фейк-ньюз» виключно «… для випадків навмисного подання (як правило) неправдивих або оманливих тверджень як новин, коли вони вводять в оману за задумом. Фраза „за задумом“ тут стосується системних особливостей вибудовування джерел та каналів, за допомогою яких фальшиві новини поширюються і, таким чином, маніпулюють когнітивними процесами аудиторії.» () A. Gelfert. Fake News: A Definition. Informal Logic 38 (1), 2018.

Тлумачення

Загальні відомості

Феномен впливу фейк-ньюз на масову свідомість досяг свого апогею з глобальним поширенням соціальних мереж, власне сам ставши проблемою глобальною.

Наразі фейк-ньюз стали причиною ще однієї проблеми — під гаслом боротьби з фейковими новинами впроваджується державна монополізація чи невиправдано жорсткий контроль за ЗМІ, переважно у країнах з нерозвиненими громадянським суспільством й політичною культурою, та, як правило, з авторитарною владою.

Можна констатувати автоматизацію поширення фейкових новин відповідними російськими структурами, що переводить обсяги та інтенсивність поширення на новий, активніший рівень.BBC, Росія автоматизує поширення дезінформації — огляд ЗМІвтім, певний аналіз поширення у мережі фейкової інформації, перед усім кремлівської, принаймні наразі залишає за реальними людьми (не ботами) першість головних розповсюджувачів. Докладніше: Soroush Vosoughi, Deb Roy, Sinan Aral. The spread of true and false news online. Science 359 (6380). 2018.

І це не поодинокий випадок.

Загальні характеристики

Особливості

Фейк-ньюс та їхнє поширення у соціальних мережах мають характеристики та ознаки, які певною мірою можна визначити як феноменальні, а саме: швидкість розповсюдження фейк-ньюс усереднено вшестеро вища, ніж поширення реальних новин; імовірність репосту фейк-ньюс на 70 % вища від репосту реальної новини; умовна «глибина» поширенняу випадку з соціальними мережами — кількість ланцюжкових репостів  — певні фейк-ньюс поширювалися у десятеро швидше за реальні новини й досягали довжини ланцюжка у 19 перепостів (у реальних новин це значення майже ніколи не перевищує 10 репостів). Soroush Vosoughi, Deb Roy, and Sinan Aral. 2018. The spread of true and false news online. Science 359, 6380 (2018)

Базові ознаки

Примітивізм — «Масовий продукт завжди створюється в досить спрощеній формі, без цього він не може отримати хорошого поширення»,Фейків багато, теорій фейків іще більше. StopFake. тобто фейкові новини завжди створюються для аудиторії, яка, за різних причин, не перевірятиме якості одержаної інформації. Надемоційне подання інформації — акцент на емоційне (особливо негативне) сприйняття, яке унеможливлює критичний аналіз. Ніколи не мають продовження — фейкові повідомлення ніколи не мають продовження, розраховані виключно на оперативну маніпуляцію суспільною думкою виключно зáраз, у короткотерміновій перспективі.

Соціальні та психологічні підґрунтя

Докладніше. Підтверджувальне упередження (). Схильність людини до сприйняття інформації, що підтверджує її власні переконання та ігнорування тієї інформації, що цим переконанням суперечить. Це — шлях до самоізоляції у певному колі однодумців (для соціальних мереж — віртуальних). Psychologists say that coping strategies developed in childhood are the reason why people become vulnerable to fake news as adults. Такі групи є дуже зручними для поширення тематичних фейк-ньюз, які стають частиною системи взаємної (дез)інформації. Інше визначення для таких груп — «зона власного комфорту».оглядово: Фейків багато, теорій фейків ще більше. StopFake.

Фактор сенсаційності та скандальності. Новина чи повідомлення, яке має ознаки сенсації чи позиціонується як сенсаційна, має умовно пріоритетний попит у споживачів та користується підвищеною увагою останніх. «Чим скандальніша новина, тим менше її перевірятимуть, аби ніхто не спростував.» Журналисты против фейков: рецепты ВВС и украинских СМИ Схильність до ілюзорної істини () — багаторазове повторення певної інформації сприяє формуванню думки щодо її істинності та правдивості, навіть коли людина напевно знала реальний стан речей, особливо за відсутності часу/можливості чи банальних знань критично та детально розглянути питання (т.з. ефект ілюзорної істини). Lisa K. Fazio, Nadia M. Brashier, B. Keith Payne, Elizabeth J. Marsh. Knowledge does not protect against illusory truth. Journal of Experimental Psychology: General. American Psychological Association 2015.

У спеціальному аналізі феномену фейк-ньюс під час президентських виборів у США 2016, який було опубліковано у 2018 році, автори констатували наступне:

Тобто, не зважаючи на будь-які психологічні підґрунтя (як-то упередження, емоційність тощо), головним та визначальним фактором сприяння поширенню та впливу фейк-ньюс залишається банальне небажання думати () чи то аналізувати інформацію, яка до них надходить, переважною кількістю людей.

Факт-чекінгові сайти Слово і діло ; Stop Fake ; VoxCheck (з онлайн базою антології брехні політиків Nepravda.org) — Україна. FactCheck — США. Реєстр фейків України — Україна. EU vs DISINFO  — ЄС.

Див. також

Журналістська етика Медіа-упередження Факт-чекінг Фальсифікація історії

Примітки