Білосто́цька о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця у складі БРСР, створена після зайняття Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. Її адміністративним центром було місто Білосток. З точки зору радянської окупаційної влади існувала в 1939–1944 роках, фактично — 1939–1941, оскільки з кінця червня 1941 до січня 1945 року її територія була окупована нацистською Німеччиною і замість області існувала Білостоцька округа.
Після війни більшу частину області (близько 12 тис.км²) разом з обласним центром було передано Польщі.
Історія
До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним пактом Молотова — Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу Марек Вежбіцкі: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. ISBN 978-83-88747-76-2 . Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28—30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 4 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.
Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Зайняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресорапід ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 . З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.
У липні 1944 року місто було відвойовано Червоною Армією і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців.
Адміністративний поділ Спочатку область ділилася на повіти. В 1940 замість повітів були утворені 24 райони:
Августовський Білостоцький Більський Бранський Волковиський Граєвський Гродненський Домбровський Єдвабновський Заблудовський Замбровський Кольновський Кринківський Лапський Ломжинський Моньковський (в тому ж році перейменований на Книшинський) Порецький (в тому ж році скасований) Свіслоцький Скидельський Снядовський Соколковський Сопоцкинський Цехановецький Чижевський
Голови виконавчого комітету Білостоцької обласної ради 29.11.1939 — 14.08.1942 Мальцев Сергій Іванович 20.07.1944 — .09.1944 Ратайко Петро Іванович
Перші секретарі Білостоцького обласного комітету КП(б)Б 29.11.1939 — .10.1940 Ігаєв Семен Степанович .10.1940 — .01.1941 Кисельов Микола Васильович .01.1941 — 20.07.1944 Кудряєв Володимир Георгійович 20.07.1944 — .09.1944 Ельман Андрій Петрович
Література Атлас гісторыі Беларусі ад старажытнасці да нашых дзён. — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. — ISBN 985-11-0376-4
Примітки