Девід Герберт Річард Лоуренс (; 11 вересня 1885 — 2 березня 1930) — англійський романіст, поет, драматург, есеїст, літературний критик і художник. Відомий також своїми подорожніми записками та оповіданнями. Один з ключових англійських письменників початку ХХ століття. Деякі книги Лоуренса, зокрема «Коханець леді Чаттерлей», тривалий час забороняли публікувати (через начебто їхню непристойність). Лоуренса шанують як мислителя та визначного представника модернізму в англійській літературі.
Біографія
Дитинство Лоуренс народився в сім'ї шахтаря. Його дитинство та юність пройшли у робітничому селищі Іствуд, розташованому у восьми милях від Ноттінгема — одного з промислових центрів Англії, відомого своїми ткацькими фабриками й оточеного мережею шахт. Образ Іствуда Лоуренс назавжди зберіг у своїй пам'яті, відобразивши його на сторінках роману «Сини й коханці». Про Іствуд пори своєї юності Лоуренс писав як про «дивовижне переплетіння індустріалізму з побутом старої сільської Англії часів Шекспіра та Мілтона, Філдінга та Джордж Еліот», як про епоху, коли шахта ще не перетворила людину на машину. Однак цей процес уже почався і набирав силу. Краса природи була позначена слідами індустріалізації, стандартизація вбивала живі первні людського буття.
Населення Іствуда нараховувало три тисячі мешканців; над селищем височіла методистська церква, уздовж головної вулиці тягнулися магазини. Серед шахтарів, котрі щоденно спускалися під землю, був батько Лоуренса. «Мій батько любив шахту, — писав Лоуренс, — він неодноразово був жертвою аварій, але не міг розлучитися з нею. Йому були дорогі близькість, контакти з людьми, як дороге солдатам фронтове товариство». Батько письменника був людиною простою і життєлюбною; він працював на шахті з ранніх років, майже не вмів читати, був завсідником пабів. Людиною іншого складу була мати Лоуренса. Вона вирізнялася витонченою духовною організацією, здобула освіту, до шлюбу працювала вчителькою. У шахтарському Іствуді Лідія Лоуренс почувалася самотньою. Вона робила все, аби долучити до знань і культури своїх дітей. Лоуренс стверджував, що саме матері зобов'язаний він долею письменника. Між батьками розуміння не було, нерідко спалахували сварки, хоча одружилися вони через кохання.
Навчання Лоуренс навчався у місцевій початковій школі, середню школу закінчив у Ноттінгемі, потім певний час працював клерком. У сімнадцять років він перехворів важкою формою запалення легенів, що призвело до туберкульозу. Склавши іспит на право працювати вчителем, Лоуренс якийсь час навчав шахтарських дітей, а потім викладав у Кройдоні, неподалік Лондона. Мріючи здобути вищу освіту, вступив у Ноттінгемський університет, але невдовзі покинув його, розчарувавшись у професорах і лекціях.
Творчість Він узявся за літературні вправи, писав вірші, чотири роки працював над рукописом свого першого роману. У 1908 p., цілком несподівано для Лоуренса, в «Інґліш рев'ю» були опубліковані його вірші, потай від їхнього автора послані до редакції Джессі Чемберс — подругою його юності. У 1911 р. вийшов друком роман «Білий павич» (), відразу ж виданий у США. Далі був «Порушник кордонів» (, 1912), а за ним йшов роман «Сини і коханці» (, 1913) — його перша серйозна робота, яка була напівавтобіографічним звітом про юність та неоднозначні стосунки з батьками. Роман «Сини і коханці» посідає 71 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу НьюсвікNewsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік .
Натхнення коханням і мандрами У січні 1912 року Лоуренс зустрів Фріду фон Ріхтгофен (Frieda von Richthofen) — дружину свого колишнього викладача і матір трьох дітей. Вони одразу ж покохали одне одного і у травні разом поїхали в Німеччину. Після дворічної подорожі Німеччиною та Італією вони повернулися в Англію й одружилися у липні 1914 року. Із самого початку це був бурхливий шлюб, і він надихнув Лоуренса на написання збірки віршів «Поглянь! Нам вдалося» (, 1917).
Лоуренс пробував свої сили в поезії з ранньої юності. Починав він з цілком традиційних «георгіанських» віршів, але його творчі пошуки привели до того, що він розробив власну, неповторну поетику, близьку до тієї, що використовували поети з групи імажистів. Лоуренс друкувався в антологіях поетів-імажистів. Яскрава, чуттєва поезія Лоуренса далеко не одразу завоювала прихильність читачів і критиків. За його життя його поезію цінували лише спеціалісти. Однак зараз Лоуренса вважають одним з визнаних класиків поезії XX століття.
Еміграція Ще закордоном Лоуренс почав працювати над об'ємним проектом «Сестри». З часом цей проект включив у себе два його найвідоміші романи: «Веселка» (, опублікований у вересні 1915 р., але заборонений у листопаді) та «Закохані жінки» (, завершений в 1917, але виданий лише в 1920 році в Нью-Йорку).
Розчарований Англією і англійською спільнотою, що не сприйняла його творчість, Лоуренс 1919 року, разом з Фрідою, назавжди покинув батьківщину. «Пропала дівчина» (, 1920) принесла йому премію імені Джеймса Тайта Блека (); за нею була «Аронова флейта» (, 1922). Після багатьох тривалих подорожей Лоуренс опублікував чотири описи своїх мандрів, «Кенгуру» (, 1923), роман, написаний в Австралії, та літературно-критичну працю «Класична американська література» ().
Magnum opus на схилі літ Під час свого перебування на Віллі Міренда у Флоренції 1928 року він написав та видав свій останній роман «Коханець леді Чаттерлей» (). У Великій Британії роман опублікували лише 1960 року. Він був під забороною через використану в тексті ненормативну лексику, відверті сексуальні сцени, а також непристойності сюжетної канви: любовний зв'язок хлопця з робочого класу і аристократки.
Слабке здоров'я Лоуренса раптово погіршилося 1930 року. В останні місяці свого життя він писав вірші, статті та есе. Після лікування в санаторії, у травні 1930 року він помер від сухот у місті Ванс (Франція). Після його смерті Фріда одружилася з Анжело Равальї. А коли вони переїхали на ранчо в Таос, новий чоловік Фріди перевіз прах Лоуренса для поховання у невеликій капличці в горах Нью-Мексико.
Українські переклади Лоуренс Д. Г. Вибрані твори / Т. Олександренко. — Харків: Ранок-НТ, 1996. — 388 с. Коханець леді Чаттерлей / пер. з англ. Соломії Павличко // Всесвіт. — 1989. — № 12. — С. 2–46 ; 1990. — № 1. — С. 56–129, № 2. — С. 72–121. Коханець леді Чаттерлей: Роман / З англ. пер. Д. Стельмах // Всесвіт. — 1992. — Вип. 3. Коханець леді Чатерлей / пер. з англ. Соломії Павличко. — Київ : Основи, 1999. — ISBN 966-500-141-8. Коханець леді Чаттерлей / Девід Герберт Лоуренс ; пер. з англ. Соломії Павличко ; графічне опрацювання : Р. Романишин та А. Лесів. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 432 c. : кол. іл. — ISBN 978-617-679-359-5. Коханець леді Чаттерлі: роман / Д. Г. Лоуренс ; пер. з англ. Д. О. Радієнко ; передм. Н. Ю. Жлуктенко ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Х. : Фоліо, 2005. — 384 с. — (Бібліотека світової літератури). — ISBN 966-03-2893-1 Дочка баришника: Оповідання / З англ. пер. Марія Габлевич // Всесвіт. — 1983. — Вип. 8. Коник-фаворит; Прекрасна дама: Оповідання / З англ. пер. Олена Матвієнко // Всесвіт. — 1983. — Вип. 8. Сутінки весни: оповідання / Д. Г. Р. Лоуренс // Всесвіт. — 2011. — N 7/8. — С. 143—157. — ISSN 0320-8370 [Вірші] // Поклик: із світової поезії ХХ сторіччя: збірка: для серед. та ст. шк. віку / Ієн М'юді [та ін.] ; укл. В. В. Коптілова, О. М. Мокровольського ; авт. передм. К. О. Шахова ; худ. І. В. Коптілов ; ред. О. М. Мокровольський. — К. : Веселка, 1984. — 220, с. Поезії / З англ. пер. Максим Стріха, Олег Лишега, Ростислав Доценко // Всесвіт. — 1985. — Вип. 9. [Вірші] // Стріха М. Улюблені англ. вірші та навколо них. К., 2003. [Вірші] // Улюблені переклади: поезії / М. В. Стріха. — К.: Укр. письменник, 2015. — 724 с. — (Серія «Іп согроге»). — ISBN 978-966-579-460-8Читати онлайн Жених про запас: оповідання / пер. Наталія Стирніх // Всесвіт. 2010, № 07-08 (979—980). С. 187—195. Тягар життя: Оповідання / З англ. пер. Ірина Бояновська // Всесвіт. — 1991. — Вип. 11. Англіє, моя Англіє та інші оповідання / Д. Г. Лоуренс ; пер. з англ. Олени Ломакіної та Ганни Гнедкової. — Київ: Знання, 2017. — 254 с. — (English library ; вип. 28). — Назва обкл. : Англіє, моя Англіє. — Пер. изд. : England, my England and other stories / D. H. Lawrence. — ISBN 978-617-07-0527-3. — ISBN 978-617-07-0150-3 (English library) (Зміст: Англіє, моя Англіє; Квитки, будь ласка; Сліпець; Мавпа схиблена; Зимовий павич (усі переклад О. Ломакіної); Ти зачепила мене; Самсон і Даліла; Шлях насолод; Дочка торговця кіньми; Фенні та Енні (усі переклад Г. Гнедкової))Коротко про видання Спокусниця: оповідання / Д. Г. Лоуренс ; з англ. пер. Н. Стирнік // Всесвіт. — 2020. — N 1/2. — С. 82-98. — ISSN 0320-8370
Примітки
Література Затонський Д. Девід Герберт Лоуренс, або Торжество звірка // Затонський Д. Про модернізм і модерністів. К., 1972. Стріха М. Кілька слів про поезію Лоуренса // Всесвіт. 1985. № 9. Жлуктенко Н. Английский психологический роман XX века. К., 1988. Антонич Б.-І. Мистець пристрасті (Про Д. Г. Лоуренса) // Всесвіт. 1990. № 2. Стріха М. Девід-Гербет Лоуренс — поет // Стріха М. Улюблені англ. вірші та навколо них. К., 2003. Історія створення збірок оповідань Вулф і Лоуренса («Понеділок чи вівторок» та «Англія, моя Англія») / Н. С. Стирнік // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. — 2017. — Вип. 27(1). — С. 85-88. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2017_27%281%29__25 Художня метонімія та її дискурсивний потенціал у прозі англійського модернізму (на матеріалі творів Вірджинії Вулф і Девіда Герберта Лоуренса): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. філологічних наук. Спец. 10.02.04 — германські мови / І. А. Трубенко ; Київський національний лінгвістичний університет. — К. : КНЛУ, 2010. — 19 с.
Посилання Лоуренс Девід-Герберт-Річард / М. В. Стріха // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-56540
Н. Ю. Жлуктенко. Лоуренс // Українська літературна енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. Н. Михальська. Лоуренс, Девід Герберт — біографія, життя і творчість письменника // zarlit.com — віртуальна читальня зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків. Елла Гончаренко. «Шукач» кохання з «туманного Альбіону» / Всесвіт. 2010. № 7-8. С. 236—239. Переклади українською в електронній бібліотеці «Чтиво». Наукові праці Наталії Стирнік, присвячені Д. Г. Лоуренсу