Паркер (, мохаве 'Амат Кавелі) — місто () в США, в окрузі Ла-Пас штату Аризона. Населення — 3417 осіб (2020).

Географія Паркер розташований за координатами (34.042332, -114.226423). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 56,95 км², з яких 56,92 км² — суходіл та 0,03 км² — водойми.

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 33.3 °C (92 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 10 °С (50 °F).Клімат Паркера

Розташування

Місто Паркер знаходиться в північному кутку індіанської резервації на річці Колорадо з видом на річку Колорадо на висоті близько 450 метрів над рівнем моря. Місто Паркер розташувалося поруч з пустелею Сонора біля з річкової заплави і низьких гір пустелі. На схід від міста лежать гори Гібралтар, а Віппл і Ріверсайд лежать на півночі і південному заході відповідно.

Індіанська резервація на річці Колорадо знаходиться по обидві сторони річки Колорадо в п'яти милях на північ від Паркера і має більше 264 000 акрів. Резервація була заснована для всіх корінних американців, що живуть уздовж ріки актом Конгресу, затвердженим Президентом 3 березня 1865 року. В резервації представлені племена могаве, чемеуеві, навахо і гопі.

Історія

Місце для міста Паркер було обстежено і закладено у 1909 році залізничним інженером по імені Ерл Паркер. Тим не менш, назва міста походить від генерала Елі Паркера, який був комісаром у справах індіанців, коли Індіанська резервація на річці Колорадо була створена Конгресом США в 1865 році. Спочатку на цьому місці було створене поштове відділення 6 січня 1871 на замовлення резервації.

Залізниця була закладена в її нинішньому місці в 1905 році, і поштове відділення Паркер було перенесене вище за течією в чотирьох милях від залізниці.

Розвиток сільського господарства, яке є справжнім економічним оплотом області, почався 2 березня 1867, коли Конгрес виділив $ 50000 для іригаційної системи індіанців. Ці гроші були використані для будівництва каналу Грант-Дент з 1867 до 1871 року. До 1914 року тільки 600 акрів індіанської землі були зрошуваними і через недостатність дренажу більшість з цих земель були підтопленими. В цей час місто Паркер мало населення 90 осіб. Основним видом економічної діяльності міста було обслуговування і доставка товарів до центрів сільського господарства і гірничодобувної промисловості розкиданих по всій області.

У 1936 році вже понад 5000 акрів заплави річки знаходилися під зрошенням. До 1941 року, коли була побудована гребля Гетґейт-Рок, було 10 500 акрів посівних площ, а гарантований рівень води через дамбу прискорив розширення сільськогосподарського виробництва. До 1955 року 38 000 акрів були розчищені для сільського господарства. Розширення сільськогосподарського виробництва продовжувався в досить швидкому темпі. Тим не менш, сільське господарство страждало від високого рівня ґрунтових вод, неправильного дренажу та надлишкові солі. Ця проблема була вирішена протягом найближчих семи років, і до 1963 року посівні площі склали 34 000 акрів. Почали отримувати високі врожаї бавовни і підприємства для її очищення були побудовані в місті Паркер. Між 1914 і 1937 Паркер існував як невелике співтовариство для забезпечення поставок і послуг для сільського господарства і видобутку корисних копалин в цьому районі. Після Другої світової війни, туристи і спортсмени почали приїжджати до гладкої води за дамбою Гетґейт-Рок.

У 1937 році було завершене будівництво мосту через річку Колорадо, що з'єднав Аризону з Каліфорнією.

Місто Паркер офіційно зареєстроване як місто в 1948 році. У 1980 році Паркер розширився за рахунок 13 000 акрів несуміжних земель в десяти милях на південний схід, відомих як Південний Паркер. У травні 1982 року за ініціативою виборців формується округ Ла-Пас, що був відокремлений від північної частини округу Юма. З 1 січня 1983 року, Паркер став центром округу Ла-Пас.

Демографія

Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкали особи в 973 домогосподарствах у складі 714 родин. Густота населення становила 54 особи/км². Було 1098 помешкань (19/км²).

Расовий склад населення: 44,4 % — білих 20,6 % — корінних американців 1,4 % — чорних або афроамериканців 0,8 % — азіатів 0,1 % — вихідців з тихоокеанських островів 26,4 % — осіб інших рас До двох чи більше рас належало 6,3 %. Частка іспаномовних становила 41,9 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 27,5 % — особи молодші 18 років, 62,3 % — особи у віці 18—64 років, 10,2 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 32,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 110,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 108,8 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив доларів США (медіана — ), а середній дохід на одну сім'ю — доларів (медіана — ). Медіана доходів становила долар для чоловіків та доларів для жінок. За межею бідності перебувало 15,4 % осіб, у тому числі 25,9 % дітей у віці до 18 років та 7,2 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило особи. Основні галузі зайнятості: публічна адміністрація — 21,9 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 21,7 %, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 17,5 %.

Примітки

Джерела

Посилання http://www.open-public-records.com/arizona/parker_data.htm  — актуальні дані про освіту, зайнятість, злочинність http://www.histopolis.com/Place/US/AZ/La_Paz_County/parker http://www.city-data.com/city/Parker-Arizona.html  — актуальні дані про доходи та нерухомість http://arizona.hometownlocator.com/az/La-Paz/parker.cfm http://www.ci.parker.az.us/