Ефраїм Маркович Скля́нський (, м. Фастів Київська губернія — 28 серпня 1925, СШАозеро Лонглейк, штат Нью-Йорк, США) — радянський військовий діяч Громадянської війни, найближчий співробітник Л. Д. Троцького, заступник Троцького на посаді голови Реввійськради РРФСР.

Біографія

Народився 31 липня (12 серпня) 1892 року в місті Фастів Київської губернії. З 1899 року сім'я жила в місті Житомир. Закінчив гімназію з відзнакою. У 1911–1916 рр. навчався на медичному факультеті Київського університету. З липня 1913 року член РСДРП, пропагандист Київського комітету партії. В армії з 1916 року: солдат запасного батальйону, лікар Піхотного Чорноморського полку. Після Лютневої революції: в березні обраний головою солдатського комітету 38-ї дивізії і членом комітету 19-го армійського корпусу, з квітня голова 2-го армійського з'їзду, з травня голова армійського комітету 5 армії Північного фронту. Член Двінського комітету РСДРП(б).

Партійна діяльність З жовтня 1917 року в Петрограді, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад, член Президії з'їзду від фракції більшовиків. Член Військово-революційного комітету Петроградської Ради.

Комісар Головного штабу і Ставки Верховного головнокомандування в Могильові. У березні — вересні 1918 р. член Вищої військової ради РРФСР. З 6 вересня член, а з 22 жовтня 1918 року заступник голови Революційної військової ради, з 1923 року — Реввійськради СРСР.

У 1920–1921 рр. член Ради Праці та Оборони і колегії наркомату охорони здоров'я РРФСР. Член ВЦВК і ЦВК. Делегат VIII, X, XII з'їздів партії.

11 березня 1924 року усунутий з усіх військових посад. Троцький писав: «Склянський був зміщений. На його місце був призначений Фрунзе, який командував до того військами в Україні. Фрунзе був серйозною фігурою. Його партійний авторитет, завдяки каторжній праці в минулому, був вище, ніж молодий ще авторитет Склянського. Фрунзе виявив під час війни безсумнівні здібності полководця. Як військовий адміністратор він був незрівнянно слабкіше Склянського». Б. Г. Бажанов, який займав у той час посаду особистого секретаря Сталіна, пояснює це боротьбою за владу всередині ПолітбюроБорис Бажанов. Спогади колишнього секретаря Сталіна:

У квітні 1924 року призначений головою правління тресту «Моссукно» (Об'єднані державні фабрики тонких сукон Московського району ВРНГ). У травні 1925 року був направлений у службове відрядження до Німеччини, Франції.

В 1925 році змінив Хургіна на посаді Голови правління «Амторгу» — єдиного на той час представництва СРСР в США.

У 1925 році при загадкових обставинах потонув разом зі своїм попередником Хургіним в озері, катаючись на човні поблизу селища Едіон, штат Нью-Йорк. Виїхавши кататися на моторному човні, довго не повертався; при пошуках знайшли човен перевернутим. Свідків нещасного випадку не було.

На думку Бажанова Бориса Георгійовича, Склянський був утоплений за наказом Сталіна.

Нагороди та відзнаки Орден Червоного Прапора РРФСР (1923)

Примітки

Посилання Біографія Ефраъма Марковича Склянського Портрет Е. М. Склянського (художник Ю. П. Анненков) Памяти Э. М. Склянского (Промова Троцького в клубі Червоних Директорів 11 вересня 1925 року) Мы отточили им клинки. Драма военспецов (2011, документальний фільм) Поховання Е. М. Склянського (фотографія)