Нічна́ фотогра́фія — жанр фотографії, що включає техніку та художні прийоми фотографування в нічний час.
Історія Одним з перших нічну фотографію виконав американський астроном Едвард Емерсон Барнард при фотографуванні зоряного неба наприкінці XIX-го століття.
На початку 1900-х років кілька відомих фотографів (Альфред Стігліц, Вільям Фрестер) почали проводити експерименти по художній зйомці в нічний час. Першими фотографами, які серйозно зайнялися цим видом творчості стали Брассай і Білл Брандт. У 1932 Брассай випустив збірку чорно-білих фотографій нічного Парижу «Paris de Nuit».
У 1970-х Стів Гарпер почав читати курс по нічній фотографії в Університеті академії мистецтв (Сан-Франциско, США).
У 1990-х англійський фотограф Майкл Кенна став одним з перших комерційно-успішних фотографів, що займаються виключно нічний фотографією.
У XXI столітті нічна фотографія продовжила активно розвиватися завдяки зростанню популярності цифрової фотографії.
Технічні особливості Через нестачу освітлення в нічний час для отримання прийнятної експозиції при відсутності додаткового штучного освітлення необхідно: Використання тривалих витримок; Використання світлосильних об'єктивів і малих значень діафрагми; Використання високочутливої фотоплівки або високого значення чутливості (ISO) для цифрових фотоапаратів.
Зазвичай для нічної фотографії використовують різні поєднання перерахованих вище прийомів і методів залежно від умов зйомки. Для нічної фотозйомки також застосовуються додаткові технічні засоби: фотоспалах, штатив тощо.
Різновидом нічної зйомки є зйомка в інфрачервоному та/або в ультрафіолетовому світлі.
Об'єкти нічної фотографії Часто об'єктами нічної фотографії стають: нічне небо, небесні тіла (див. астрофотографія); пейзажі, споруди при природному місячному освітленні; міські краєвиди (з використанням міського освітлення); феєрверків; нічні портрети; та інше. Галерея
Див. також Нічний пейзаж
Посилання Історія нічної фотографії