З. Лебедєва, у шлюбі Валійська, відома як Марія Валійська ( , Кременчук, нині Полтавська область — , Нью-Йорк) — українська оперна співачка (сопрано), концертна співачка, театральна режисерка.
Біографія Навчалась сценічного мистецтва у М. Садовського. Виступала у 1916—1919 роках в Києві в Українському музично-драматичному театрі М. Садовського, у 1919—1920 роках — в Українському державному театрі міста Кам'янець-Подольський, в 1920—1921 роках — у львівському театрі «Співомовки» (керував Лев Лепкий).
З 1921 до середини 1920-х років виступала з сольними концертами у Варшаві, Кракові, Гродно. В них виконувала твори зарубіжних і українських композиторів, українські народні пісні. У Варшаві також співала в Українському національному хорі і на Варшавському радіо.
З середини 1920-х років жила в Німеччині. Тут в таборі м. Горсфельда організувала Український театр, в якому була режисеркою. Наприкінці 1920-х рр. емігрувала до США, де не змогла займатися творчою діяльністю і була змушена працювати на фабриці.
Похована поряд з чоловіком, генералом Армії УНР Аркадієм Валійським, на українському православному цвинтарі у Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
Вибрані оперні партії Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулак-Артемовського) Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Катерина («Катерина» М. Аркаса)
Література Ямняк Петро. Марія Лебедєва-Валийська // Свобода. — 1961. — 24 бер.; Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ, 1997. — C. 44. Посилання
Валійська Марія // ЕСУ