Надмалі підводні човни класу «Трито́н» — групові підводні засоби руху (носії) розвідників-водолазів, призначені для прихованої доставки, висадки і повернення назад водолазів, постановки мін, здійснення підводного патрулювання, пошуку і знищення підводних диверсантів противника, огляду підводних об'єктів і корпусів кораблів. Існує два основні проєкти радянських надмалих підводних човнів (НМПЧ) класу «Тритон»: «Тритон-1М» (екіпаж два водолази) і «Тритон-2» (екіпаж шість осіб).
Конструкція і тактико-технічні характеристики «Тритон-1М» і «Тритон-2» є груповими підводними носіями «мокрого» типу — в обох проєктах НМПЧ екіпажі (водолази) розміщуються у заповнених водою водопроникних відсіках, які у підводному положенні знаходяться під впливом тиску забортної води, тому глибина їх занурення обмежена 40 метрами, а час безперервного перебування під водою — шістьма годинами. НМПЧ обладнані стаціонарними дихальними системами і автоматизованою системою управління носієм. Завдяки малим розмірам підводних човнів і їх малому тоннажу їх доставка в район застосування може здійснюватися автопричепом або судном-маткою.
+Основні тактико-технічні характеристики НМПЧ «Тритон-1М» і «Тритон-2» Основні характеристики «Тритон-1М» «Тритон-2»Водотоннажність, тонн1,65,7Довжина максимальна, метрів5,09,5Ширина максимальна, метрів1,31,9Глибина занурення, метрів4040Час безперервного перебування під водою, год.66Дальність плавання макс., миль3560Швидкість ходу макс. підводна, вуз.66Екіпаж, чол.26Матеріал корпусунемагнітний алюмінієво-магнієвий сплавЕнергетична установкаелектрична від акумуляторних батарейПотужність ЕУ, к.с.4,611
В кабіні «Тритона-1М» знаходяться два водолази з індивідуальними дихальними апаратами. Його корпус має також міцні водонепроникні відсіки: пульт управління в кабіні водія, акумуляторний і електромоторний відсіки. Транспортувальник може залишатися без руху на ґрунті до 10 діб. Він оснащений магнітним компасом, радіостанцією, гідроакустичною станцією (МГВ-11, МГВ-6В), автоматичною системою руху за курсом (навігаційний комплекс «Самум»).
«Тритон-2» відрізняється від «Тритон-1М» не тільки основними ТТХ, а і компоновкою приміщень. У «Тритоні-2» для водолазів передбачено два відсіки: попереду — два водолази-водії, позаду ще чотири «пасажири». Обладнання «Тритон-2» аналогічне «Тритон-1М».
Історія проєктування і будівництва
Роботи по створенню групових підводних носіїв (ГПН) класу «Тритон» були розпочаті в Радянському Союзі у 1966 році. Їх вели конструктори проєктного бюро «Волна» під керівництвом Я. Є. Євграфова, а потім Е. С. Корсукова. У 1972–1973 роках двомісний апарат «Тритон-1М» проєкту 907 пройшов випробування, після чого почалося його серійне виробництво на Новоадміралтейскому заводі в Ленінграді.
Всього до 1980 року було побудовано 32 одиниці «Тритон-1М».
Технічний проєкт 908 («Тритон-2») був розроблений в 1970 році. У 1971 році розрахунково-конструкторська документація передана на Новоадміралтейський завод. А в 1974 році був виготовлений перший дослідний зразок надмалого підводного човна даного проєкту.
Всього до 1985 року було випущено 13 екземплярів «Тритон-2».
Експлуатація На момент розпаду СРСР групові носії водолазів класу «Тритон» перебували на озброєнні частин спеціального призначення ВМФ Північного, Тихоокеанського, Балтійського, Чорноморського флотів і Каспійської флотилії.
В новоутворених державах СНД НМПЧ класу «Тритон-1М» і «Тритон-2» малися на озброєнні частин спецпризначення ВМФ Росії, ВМС Азербайджану і України (7-а окрема бригада СпО ВМС України)Проект 908 (09080) «Тритон-2» на сайті «Енциклопедія сучасного підводного флоту» . Наразі більшість з них вже виведена з експлуатації у зв'язку з завершенням граничних термінів, але за окремими даними якась кількість їх ще використовується. Зокрема декілька одиниць «Тиртон-1М» експлуатуються на Північному флоті РФВ. Щербаков. Довга дорога до «Тритона». Як створювався надмалий підводний човен-носій водолазів «Тритон-1М» .
З 1980-х років югославська, а нині хорватська, компанія Brodosplit виробляє двомісні транспортувальники класу R-2M, близькі за компоновкою, габаритами і характеристиками до «Тритон-1М»Проект 907 (09070) «Тритон-1М» на сайті «Енциклопедія сучасного підводного флоту» . Модернізований варіант «Тритонів» пропонує до продажу російська компанія Санкт-Петербурзьке бюро машинобудування «Малахіт».
Див. також 73-й морський центр спеціального призначення Підводні буксирувальники водолазів класу «Сирена» Підводний човен
Примітки
Література
Джерела Проект 907 (09070) «Тритон-1М» на сайті Штурм глибини. Енциклопедія сучасного підводного флоту Проект 908 (09080) «Тритон-2» на сайті Штурм глибини. Енциклопедія сучасного підводного флоту Володимир Щербаков. Довга дорога до «Тритона». Як створювався надмалий підводний човен-носій водолазів «Тритон-1М». Журнал «Братишка». Серпень 2009
Посилання Галерея зображень НМПЧ «Тритон-1М» і «Тритон-2» на сайті Підводний флот Росії