Катерина Августівна Массіні, при народженні Веденяпіна (,Віктор Завада, Елла Піскова. Житловий будинок 1900-х рр., в якому проживали Губергріц М. М., Массіні К. А. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: М-С — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. (стор. 1123) Петербург — , Київ) — російська оперна співачка (сопрано), педагогиня.
Біографія Навчалась в Петербурзькій консерваторії, з 1864 року — приватно в Мілані. У 1986 році дебютувала в театрі «Ла-Скала» під псевдонімом Массіні.
Виступала на оперних сценах Мілана, Мадрида, Лісабона, Одеси (1868, 1872—1874), Києва (1874—1878), Москви. Солістка Большого театру (1876—1881), гастролювала в Казані (1878—1879).
На початку XX ст. жила в Києві в будинку № 36-а по вул. Саксаганського.
Петро Чайковський присвятив Катерині Міссіні романс «Он так меня любил» (ор. 28, № 4).
Останні роки життя провела у бідності. Жила на вулиці Саксаганського 36.
Репертуар Мала гнучкий голос ніжного, м'якого тембру, легкої колоратури.
В репертуарі — партії лірико-колоратурного сопрано, драматичного сопрано, меццо-сопрано.
Виконувала перші партії: Натальї («Опричник» П. Чайковського) в Києві; композитор дав високу оцінку виконанню цієї партії); Амнеріс («Аїда» Верді) у Большому театрі; Міньйон («Міньйон» А. Тома) на Російській сцені.
Інші партії: Маргарита («Фауст» Гуно), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Агата («Вільний стрілець» Вебера), Адіна, Лючія ди Ламмермур, Аміна, Валентина, Віолетта, Азучена, Амнеріс, Рахіль («Юдейка» Галеві).
Викладацька діяльність В 1900—1912 роках викладала в Києві, зокрема в Музичній школі С. Блуменфельда, та в Одесі. Серед учнів: Є. Горянський, Т. Леліва-Копистинський, Д. Рознатовський, Г. Внуковський, М. Ростовська-Ковалевська.
Примітки
Джерела Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008. Посилання