Ірвін Еффей «Меджик» Джонсон молодший (; 14 серпня 1959, Лансинг, Мічиган) — американський професійний баскетболіст, олімпійський чемпіон. Протягом усієї кар'єри виступав за клуб «Лос-Анджелес Лейкерс» (1979 — 91, 1996) на позиції розігруючого захисника. 5-разовий чемпіон НБА (1980, 1982, 1985, 1987, 1988), 3-разовий MVP сезону (1987, 1989, 1990), 12-разовий учасник матчу всіх зірок, 10 разів входив до символічних збірних за підсумками сезону (1983 — 91 — перший склад, 1982 — другий склад). Двічі визнавався найціннішим гравцем матчу всіх зірок НБА в 1990 і 1992 роках. Олімпійський чемпіон 1992 року.
1996 року Джонсон потрапив до списку 50 найвидатніших гравців в історії НБА, а 2002 року увійшов до баскетбольного залу слави. 2007 року був обраний найкращим розігруючим захисником в історії НБА за версією ESPN. Його дружба та суперництво з лідером «Бостон Селтікс» Ларрі Бердом увійшли в історію як одне з найяскравіших протистоянь за весь час існування НБА. Після закінчення кар'єри Джонсон виступав як борець зі СНІДом та ВІЛ, займався підприємництвом, благодійністю, працював диктором та мотиваційним операторомSpringer, Steve (2001-11-07). «Magic’s Announcement: 10 years later, a real survivor». Los Angeles Times: p. D1..
Любительська кар'єра
Ранні роки Ірвін Джонсон-молодший народився в родині Ірвіна та Крістін Джонсонів, робочого General Motors та шкільного завгоспа відповідно. Джонсон провів своє дитинство в Лансингу, де і полюбив баскетбол всім серцем. Весь свій час він проводив на майданчику, наслідуючи своїх улюблених гравців, Ерла Монро та Маркіса ХейнсаJohnson; Novak. My Life. p. 14. ISBN 1902799011..
Вперше прізвисько «Меджик» було згадано після матчу за місцеву школу Еверетт, в якому Джонсону вдалося зробити трипл-дабл: він записав на свій рахунок 36 очок, 18 підбирань і 16 передач. Після цієї гри Фред Стебла, спортивний репортер місцевого журналу, придумав йому таке прізвисько. Водночас мати Ірвіна, переконана християнка, вважала це прізвисько неналежним та блюзнірським. Сам Джонсон через багато років так говорив про це: «Меджик — це я на баскетбольному майданчику. А Ірвін — це той, ким я є насправді». Навчаючись в останньому класі школи, Джонсон набирав 28,8 очок і робив 16,8 підбирань в середньому за матч, а його команда з 28 ігор сезону виграла 27. У підсумку в напруженому фінальному матчі Ірвін допоміг своїй команді вирвати перемогу та стати чемпіонами штату.
Університет штату Мічиган Хоча Джонсону пропонували вступити до різних престижних навчальних закладів, таких, як Індіанський університет та Каліфорнійський університет, юнак вирішив грати та вчитися ближче до домиJohnson; Novak. My Life. p. 45. ISBN 1902799011.. У підсумку з двох варіантів Джонсон вибрав університет штату Мічиган, особливо після того, як головний тренер місцевої студентської команди Джуд Хескот сказав йому, що той може грати на позиції розігруючого захисника. Крім того, молодому спортсмену сподобалася і програма, розроблена тренерським штабомJohnson; Novak. My Life. p. 48. ISBN 1902799011..
Джонсон дуже серйозно ставився до навчання: він відвідував лекції з телевізійних комунікацій та хотів стати телекоментаторомBork (1994). Die großen Basketball Stars. pp. 56-66.. Але в підсумку спортивна складова взяла гору. У той час «Спартанс» були талановитою командою, де, крім Джонсона, виступали майбутні гравці НБА: Грег Келсер, Джей Вінсент та Майк Брковіч. У своєму дебютному сезоні за «Спартанс» Джонсон набирав 17,0 очок, робив 7,9 підбирань і 7,4 передач в середньому за матч. Той сезон команда закінчила з показником перемог-поразок 25-5, посіла перше місце в конференції Біг Тен і отримала право брати участь в чемпіонаті NCAA. На турнірі NCAA «Спартанс» дісталися до вісімки найкращих команд, але потім поступилися майбутнім чемпіонам з університету Кентуккі.
Наступного сезону 1978 — 1979 років команда Джонсона знову отримала право брати участь в чемпіонаті NCAA. У підсумку «Спартанс» дісталися до фіналу, де їм протистояла команда університету штату Індіана, лідером якої був Ларрі Берд. Ця гра зібрала найчисленнішу аудиторію в історії студентського баскетболу. Мічиган переміг Індіану 75 — 64, а Джонсон був визнаний найвидатнішим гравцем баскетбольного турніру NCAA. За час навчання в університеті гравець набирав 17,1 очок, робив 7,6 підбирань і 7,9 передач в середньому за гру. У підсумку після двох років, проведених в коледжі, Джонсон вирішив виставити свою кандидатуру на драфт НБА 1979.
Професійна кар'єра
Дебютний сезон в НБА (1979—1980) На драфті 1979 року Джонсон був обраний під першим номером командою «Лос-Анджелес Лейкерс». Гравець висловив своє захоплення тим, що йому випав шанс виступати в одній команді разом з легендарним центровим Карімом Абдул-ДжаббаромJohnson; Novak. My Life. p. 113. ISBN 1902799011., котрий згодом став найрезультативнішим гравцем в історії НБА. Попри домінування центрового в лізі, йому ніяк не вдавалося виграти чемпіонство з «Лейкерс». Але тепер з приходом Джонсона багато чого змінилося. У своєму першому сезоні новачок набирав 18,0 очок, робив 7,7 підбирань і 7,3 передач в середньому за гру, був обраний до збірної новачків НБА, а також до стартової п'ятірки матчу всіх зірок від Західної конференції.
«Лейкерс» закінчили сезон з показниками 60 — 22 і потім дістались фіналу НБА 1980, в якому зустрілися з «Філадельфією», лідером якої був Джуліус Ірвінг. «Лейкерс» повели в серії 3 — 2, але у п'ятій грі Абдул-Джаббар, що набирав по 33 очка в середньому за матч в тій серії, отримав травму і не зміг грати в шостій зустрічі. Тренер «Лос-Анджелеса» Пол Уестхед вирішив поставити на місце центрового Джонсона, і той видав чудовий матч. Його 42 очка, 15 підбирань, 7 передач і 3 перехоплення допомогли команді здобути перемогу 123 — 107, а сам Джонсон під час зустрічі грав на позиціях і центрового, і форварда, і захисника. Джонсон став першим та єдиним новачком в історії НБА, який удостоївся нагороди MVP фіналу НБА, а його чудова гра в тій зустрічі досі вважається одним із найяскравіших виступів в історії асоціації. Також він став одним з чотирьох гравців в історії, які вигравали чемпіонство NCAA в попередньому сезоні і чемпіонство НБА в наступному.
Злети та падіння (1980—1983) На початку сезону 1980/81 років Джонсон отримав травму — розрив хряща лівого коліна — внаслідок якої йому довелося пропустити 45 ігор. Спортсмен повернувся незадовго до старту плей-офф. Пізніше тодішній асистент, а в майбутньому головний тренер «Лейкерс», Пет Райлі сказав, що занадто швидке повернення Джонсона зробило команду вразливоюRiley, Pat (1993). The Winner Within. G.P. Putnam’s Son. p. 48. ISBN 978-0-425-14175-5. У першому раунді плей-офф «Лейкерс» зустрілися з «Г'юстон Рокетс», які завершили сезон з негативним балансом перемог-поразок 40-42. Проте, команда Джонсона поступилася в цій серії 2-1, а сам гравець наприкінцівці третьої зустрічі не забив вирішальний кидок.
Влітку 1981 Джонсон підписав 25-річний контракт з «Лейкерс» на суму 25 млн $. Ця угода була рекордною в історії професійного спорту на той момент. Перед початком сезону 1981/82 років між Джонсоном та Уестхедом розгорілась запекла суперечка, в якій Меджик назвав гру своєї команди «занадто повільною та такою що легко читається»Johnson; Novak. My Life. p. 141. ISBN 1902799011.. Після цього гравець захотів перейти до іншої команди. У відповідь на це власник «Лейкерс» Джеррі Басс звільнив Уестхеда та призначив на його місце Райлі. Хоча Джонсон заперечував свою причетність до відставки УестхедаJohnson; Novak. My Life. p. 143. ISBN 1902799011., навіть власні вболівальники розкритикували та обсвистали його. Попри проблеми поза майданчиком, Меджик набирав 18,6 очок, робив 9,6 підбирань і 9,5 передач в середньому за гру. Крім того, він лідирував у НБА за кількістю перехоплень (2,7 в середньому за гру). За підсумками сезону він потрапив до другої команди збірної всіх зірок. Він став третім гравцем в історії НБА після Вілта Чемберлена та Оскара Робертсона, який набирав не менше 700 очок, 700 підбирань і 700 передач впродовж одного сезону. В плей-офф НБА 1982 року «Лейкерс» дісталися до фіналу, де вже вдруге за останні три роки зустрілися з «Філадельфією». Лейкерс виграли серію 4 — 2, а Джонсон зробив тріпл-дабл в шостій зустрічі та завоював приз найціннішому гравцеві фіналу НБА вдруге. Під час цієї фінальної серії Меджик набирав 16,2 очка, робив 10,8 підбирань, 8,0 передач і 2,5 перехоплення в середньому за гру. Пізніше Джонсон зазначив, що його третій сезон в команді став відправною точкою в становленні «Лейкерс» як династіїJohnson; Novak. My Life. p. 148. ISBN 1902799011., і що саме в тому сезоні він повністю довірився тренерському генію РайліJohnson; Novak. My Life. p. 149. ISBN 1902799011..
За підсумками сезону 1982/1983 років, в якому Джонсон набирав 16,8 очок, 10,5 передач і 8,6 підбирань в середньому за гру, спортсмен вперше потрапив до першої команди збірної всіх зірок НБА. В плей-офф «Лейкерс» знову дісталися до фіналу, де їм знову протистояли «76-і», у яких нарівні з Ірвінгом сяяв центровий Мозес Мелоун. Через велику кількість травмованих (у лазареті перебували Норм Ніксон, Джеймс Ворті і Боб Макаді) команда Джонсона поступилася у фінальній серії, і нагороду MVP фіналу НБА отримав Мелоун. У тій програній серії Меджик набирав 19,0 очок, робив 12,5 передач і 7,8 підбирань в середньому за гру при 40,3 % влучень з гри.
Протистояння з «Бостон Селтікс» (1983—1987) У своєму п'ятому сезоні в НБА Джонсон набирав 17,6 очок, робив 13,1 передачі і 7,3 підборів у середньому за гру. «Лейкерс» утретє поспіль потрапили до фіналу, де Меджик вперше в Плей-офф зустрівся з командою Ларрі Берда «Бостон Селтікс». «Лос-Анджелес» виграв першу зустріч і вів з перевагою в 2 очки за 18 секунд до фінальної сирени у другій, але за кілька секунд до закінчення матчу Джеральд Хендерсон зрівняв рахунок. У підсумку «Лейкерс» поступилися в овертаймі 124 — 121. У третій грі Джонсон віддав 21 результативну передачу та допоміг своїй команді перемогти 137 — 104. Але в четвертій грі кілька грубих помилок лідера «Лейкерс» привели його команду до поразки. Так, в останні хвилини матчу центровий «Селтікс» Роберт Періш відібрав м'яч у Джонсона. Крім того, Меджик не забив 2 штрафних кидки у самій кінцівці, які могли принести його команді перемогу. У вирішальній сьомій грі за хвилину до закінчення зустрічі «Лейкерс» поступалися трьома очками. І в цей момент Меджик втратив м'яч, чим скористався захисник Денніс Джонсон що грав проти нього, який підхопив м'яч. У підсумку «Бостон» виграв цю серію 4 — 3 і завоював чемпіонство. Друзі Меджика Джонсона, Айзея Томас та Марк Агірре, всіляко втішали гравця, пробалакавши з ним до ранку в його номері в бостонському готелі серед тріумфуючих фанатів «Селтікс». У фінальній серії Джонсон набирав 18,0 очок, робив 13,6 передач, 7,7 підбирань в середньому за гру. пізніше Джонсон говорив, що «це було те чемпіонство, яке ми повинні були виграти, але не змогли»Johnson; Novak. My Life. p. 196. ISBN 1902799011..
У сезоні 1984/85 років Джонсон набирав 18,3 очка, робив 12,6 передач і 6,2 підборів у середньому за гру і довів «Лейкерс» до фіналу, де їм знову протистояли «Селтікс». У першій грі фіналу «Бостон» розгромив суперника та встановив рекорд фіналів НБА, набравши 148 очок і вигравши з перевагою в 34 очки. У цій фінальній серії у всій красі показав себе Абдул-Джаббар, якому на той момент виповнилося вже 38 років. Так, у другій грі він набрав 30 очок і зробив 17 підбирань, а 36 набраних ним очок в п'ятій зустрічі допомогли «Лейкерс» здобути перемогу та повести в серії 3 — 2. У підсумку «Лос-Анджелес» переміг у шести матчах, а Абдул-Джаббар разом з Джонсоном, який набирав в Плей-офф 18,3 очка, 14,0 передач і 6,8 підбирань у середньому за гру, заявили, що ця фінальна серія стала найяскравішим виступом у їх кар'єрахJohnson; Novak. My Life. p. 199. ISBN 1902799011..