Могильовська губернія (або Могилівська губерніяРудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918., ) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.
Історія Утворена в 1772 після першого поділу Речі Посполитої з частини білоруських територій, що відійшли до Росії (північна частина увійшла до складу Псковської губернії). Спочатку до складу Могилівської губернії входили Могилівська, Мстиславльська, Оршанська й Рогачевська провінції.
У 1777 розділена на 12 повітів.
У 1778 губернія перетворена на Могильовське намісництво
У 1796 намісництво перетоворене на Білоруську губернію.
У 1802 Білоруська губернія перетворена на Могильовську губернію в складі колишніх 12 повітів.
З вересня 1917 губернія була віднесена до Західної області, у 1918 — до Західної Комуни, а із січня 1919 — до БРСР у складі РРФСР, а з лютого — до РРФСР. Вже 11 липня 1919 р. Могильовська губернія скасована, а 9 її повітів увійшли до Гомельської губернії, Мстиславський повіт переданий Смоленській губернії, а Сенненський повіт — Вітебській губернії.
У 1938 із центром у місті Могильові утворена Могильовська область.
Адміністративно-територіальний поділ До складу Могильовської губернії входили 12 повітів: Бабиновичский (скасований в 1840 р.), Білицький повіт (у 1852 р. перейменований у Гомельський), Клімовичський, Кописький повіт (у 1861 р. перейменований у Горецький), Могилівський, Мстиславський, Оршанський, Рогачовський, Сененський, Старобихівський повіт (у 1852 р. перейменований у Бихівський), Чауський, Черіковський. І вже наприкінці XIX — початку XX ст.ст. до складу губернії входило 11 повітів:
У 1772—1777 р. входили провінції Могильовська Мстиславська Оршанська Рогачівська
У 1801—1917 р. входили повіти Оршанський Бабиновицький Білицький Клімовицький Кописький Могильовський Мстиславський Рогачьовський Сенненський Старабихівський (Бихівський) Чауський Черіковський
№ Повіт Повітове місто Площа, верст² Населення (1897), осіб 1 Бихівський Бихів (6 381 осіб)4 105,8124 820 2 Гомельський Гомель (36 775 осіб)4 719,4224 723 3 Горецький Горки (Білорусь) (6 735 осіб)2 487,0122 559 4 Клімовичський Климовичі (4 714 осіб)3 711,4143 287 5 Могильовський Могильов (43 119 осіб)3 009,9155 740 6 Мстиславський Мстиславль (8 514 осіб)2 220,4103 300 7 Оршанський Орша (13 061 осіб)4 813,9187 068 8 Рогачовський Рогачов (9 038 осіб)6 546,1224 652 9 Сєненський Сєнно (4 100 осіб)4 268,8161 652 10 Чауський Чауси (4 960 осіб)2 168,088 686 11 Чериковський Чериков (5 249 осіб)4 083,9150 277
Населення
Національний склад у 1897 р.Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей :
Повіт білоруси євреї росіяни поляки латиші Губернія у цілому 82,4 % 12,1 % 3,4 % 1,0 % … Бихівський 88,2 % 9,1 % … … … Гомельський 74,1 % 14,4 % 9,7 % 1,0 % … Горецький 85,4 % 13,1 % … … … Клімовичський 82,6 % 10,8 % 5,4 % … … Могильовський 69,9 % 21,9 % 5,6 % 1,5 % … Мстиславський 81,5 % 16,1 % 1,4 % … … Оршанський 79,9 % 12,1 % 2,6 % 1,8 % 2,0 % Рогачовський 86,9 % 9,7 % 2,0 % 1,1 % … Сенненский 85,6 % 7,8 % 3,4 % 2,4 % … Чауський 89,6 % 8,3 % … … … Черіковський 89,6 % 8,6 % … … …
Керівництво губернії У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.
Генерал-губернатори П. І.Б. Титул, чин, звання Час на посаді Чернишов Захар Григорович генерал-фельдмаршал генерал-аншеф
Губернатор П. І. Б. Титул, чин, звання Час на посаді Каховський Михайло Васильович генерал-майор
Правителі намісництва П. І. Б. Титул, чин, звання Час на посаді Каховський Михайло Васильович генерал-майор генерал-поручик статський радник (дійсний статський радник) Вязмітінов Сергій Кузьмич генерал-майор дійсний статський радник У складі Білоруської губернії
Земські установи У 1864 р. під час введення земських установ губернію залишено «неземською». У 1903 р. було прийнято «Положення про керування земським господарством у губерніях Вітебській, Волинській, Київській, Мінській, Могильовській, Подільській»№ 22757, "Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье, СПб, 1905 г., том XXIII, Отд. I, стр. 334—353 , згідно з яким у губернії вводився модифікований порядок земського керування, із призначенням усіх членів земських управ і земських виборців «голосних» від уряду. Даний порядок був визнаний невдалим, після чого з 1910 р. розроблявся законопроєкт про введення в цих губерніях виборних земських установ, але також з виключеннями із загального порядку, спрямованими на відсторонення від участі в земствах землевласників польського походження. У 1911 р. прийняття даного закону супроводжувалося гострою політичною кризою (див. «Закон про земство в західних губерніях»). Виборне земство в цих шести губерніях діяло з 1912 р.№ 34903, «Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье», СПб, 1914 г., том XXXI, Отд. I, стр. 170—175 .
Див. також Історія Білорусі Могильовське намісництво Білоруська губернія Список дворянських родів Могилевської губернії
Примітки
Джерела Могилёвская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Статья Селиванова А. Ф. Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1905. — Т. XXIII. Отделение I. — 334—353 с. № 22757 Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1914. — Т. XXXI. Отделение I. — 170—175 с. № 34903 Gubernia mohylewska w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI (Malczyce — Netreba) z 1885 r. «Памятная книжка Могилевской губернии», г. Могилев, 1865—1915 гг.
Посилання
Могилёвская губерния. Список уездов, волостей, населённых пунктов Карты уездов Могилевской губернии на 1903 год Библиотека Царское Село, книги по истории Могилёвской губернии (Памятные книжки), PDF Карта Могилевской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru) Опыт описания Могилевской Губернии Трехтомник конца XIX века, содержащий множество разнообразных сведений о губернии «ДЕМОСКОП Weekly» (Могилёвская губерния), Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии)