То́рба (запозичення з тюрських мов), зменш. торби́на — вид дорожнього мішка, що його зазвичай носять за плечима.
Використовувалась як дорожній речовий мішок, а також як переносні ясла для тварин — таку торбу називають ре́птух (діал. опа́лка, пихті́р).
Торба пов'язувалась з жебракуванням: «іти (ходити) з торбами (з торбою)» означає «жебракувати», «торби начепити (почепити), піти з торбами» — «дійти до жебрання», «пускати з торбою» — «довести до розорення». Жебраків називали «торбарями».
Види торб Дзьобня — вовняна торба, яку носили українські жінки та дівчата Рептух — торба для годування коней Табівка — чоловіча шкіряна торба з металевими оздобами Тайстра — гуцульська торба
Мовні звороти Вишептавсь, як рак у торбі — перестав рухатись Не вартий і торби січки — нічого не вартий Носитися (панькатися), як з писаною торбою — ставитися до кого-, чого-небудь ніби до цінного, важливого Носитися, як дурень з писаною торбою — приділяти велику увагу тому, що її не варте Розноситися, як старець з писаною торбою — почати приділяти занадто багато уваги кому-, чому-небудь Повна торба — дуже багато Повну торбу розказати — багато повідати Торба лиха і мішок біди — дуже багато неприємностей Йому торба — кінець, загибель
Галерея
Див. також
Барсетка Сумка Кофр Ташка
Примітки
Посилання