Саксонсько-Кобурзький і Готський дім () — німецький шляхетний рід. Гілка Ернестинської лінії стародавньої саксонської династії Веттінів. Представники дому є правлячими династіями у Бельгії та Великій Британії. Молодші гілки — Брагансько-Кобурзький дім у Португалії, Саксен-Кобург-Гота-Кохарі в Болгарії, Віндзорський дім у Великій Британії.
Назва Саксонсько-Кобурзька династія Саксонсько-Кобурзький і Готський дім (, ) Саксен-Кобург-Заальфельдська — до 1826 року Саксен-Кобург-Готська династія Заксен-Кобург-Готська династія
Історія У листопаді 1826 року володарні німецькі князі дійшли компромісу: Ернст Саксен-Кобург-Заальфельдський поступився Заальфельдом гілці Саксен-Майнінген і отримав Готу. Надалі він став Ернстом I, герцогом Саксен-Кобург-Готським.
Велика Британія На британський трон Саксен-Кобург-Готська династія вступила після смерті королеви Вікторії 1901 року, коли королем став її син від Альберта Саксен-Кобург-Готського Едуард VII. Наприкінці Першої світової війни син і наступник Едуарда Георг V позбавився німецького найменування, перейменувавши династію з Саксен-Кобург-Готської на Віндзорську (1917). Проблемою німецьке ім’я стало лише у 1914–1917 роках. До Першої світової війни походження не вважалося показником політичної орієнтації. Але під час війни Велика Британія воювала з Німеччиною, і німецька назва королівського дому перетворилася на репутаційний ризик.
Нащадки колишньої королеви Єлизавети II та її чоловіка Філіпа, герцога Единбурзького фактично вже належить до данської династії Глюксбургів. Їхнє прізвище за документами — Маунтбеттен-Віндзор, оскільки Філіп перед шлюбом прийняв англізоване прізвище Маунтбеттен, за матір'ю (належала до Баттенбергів — морганатичної гілки Гессенського дому). Однак офіційне йменування чинної династії й після Єлизавети II буде «Віндзорська».
Бельгія У Бельгії династія править із самого початку бельгійської державності — з 1831 року, коли на трон зійшов брат Ернста I Леопольд, нащадки якого займають бельгійський престол донині. Дочка Леопольда Шарлотта стала дружиною імператора Мексики Максиміліана I. Після Першої світової війни король Альберт I змінив німецьке найменування династії на de Belgique (у французькому написанні) — Van België (у нідерландському написанні).
Португалія
Небіж Ернста Фердинанд одружився з португальською королевою Марією II. Їхні нащадки (Браганса-Саксен-Кобург-Готський дім) правили в Португалії до 1910 року, коли там було проголошено республіку.
Болгарія Інший представник династії, також Фердинанд, став царем Болгарії, монархію в якій було повалено 1946 року. Глава королівського дому Болгарії, колишній цар Симеон II, 2001 року став прем'єр-міністром країни та залишався ним до 2005 року. Це був перший випадок, коли колишній монарх знову повернувся до влади шляхом демократичних виборів.
Російська імперія Представницею Саксен-Кобург-Готського дому була й Анна Федорівна, дружина царевича Костянтина Павловича. Королеві Вікторії вона доводилась рідною тіткою, а першому бельгійському королю Леопольдові — сестрою.
Правителі Герцоги Саксен-Кобург-Готські, 1826–1918
Ернст I (1826–1844) Ернст II (1844–1893) Альфред (1893–1900) Карл-Едуард (1900–1918)
Глави герцогського дому Саксен-Кобург-Гота, з 1918 року Карл-Едуард (1918–1954) Фрідріх Йозіас (1954–1998) Андреас (1998–2025) Губертус (2025 — донині)
Королі Бельгії, 1830 — донині Леопольд I (1831–1865) Леопольд II (1865–1909) Альберт I (1909–1934) Леопольд III (1934–1951; зречення) Бодуен I (1951–1993) Альберт II (1993 — 2013; зречення) Філіп I (2013 — донині)
Королі Португалії, 1837–1910 Фернанду II (1837–1853) Педру V (1853–1861) Луїш I (1861–1889) Карлуш I (1889–1908) Мануел II (1908–1910)
Князі й царі Болгарії, 1887–1946 Фердинанд I (князь у 1887–1908, цар у 1908–1918; зречення) Борис III (1918–1943) Симеон II (1943–1946), прем'єр-міністр Болгарії 2001–2005, лідер партії Симеон II.
Королі Великобританії, 1901–2022 Едуард VII (1901–1910) Георг V (1910–1936), з 1917 року як Віндзорська династія Едуард VIII (1936; зречення) Георг VI (1936–1952) Єлизавета II (1952–2022)
Джерела Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha
Посилання