Територія Ірану адміністративно поділяється на 31 провінцію, які мають назву остан ( остан, множина استان‌ها останха). Кожним останом керує остандар (), еквівалентом якого є посада генерал-губернатора, якого призначає Міністерство внутрішніх справ Ірану за узгодженням кабінету міністрів. Остандар управляє останом зі столиці остану — марказу (), який зазвичай є найбільшим містом провінції.

Сучасна історія

Згідно з Британською енциклопедією, в 1908 році Персія мала 35 окремих адміністративних одиниць:

Провінції

Арабістан і Бахтіярі Астарабад і Гурган Азербайджан Фарс Геррус Ґілян і Таліш Хамадан Ірак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан і Тузірхан] Ісфахан Кашан Казвін Керман і Балучістан Керманшах Камсех Хар Хорасан Кум Курдистан Лурестан і Буруджірд Мазандаран Мехавенд, Малаїр і Камерех Савах Самнан і Дамган Шахруд і Бостан Тегеран Зеренд і Багдаді Шахсевенс

Залежні території

Асадабад Демавенд Фірузкух Джозенекан Кангавер Натанз Таром Улія Харакан

До 1950 року Іран був поділений на 12 останів: Ардалан, Азербайджан, Балучістан, Фарс, Ґілян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан і Мазандаран.

1950 року в Ірані відбулась реформа за якою утворилось 10 останів з підлеглими управами: Ґілян, Мазандеран, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, Ісфахан.

Від 1960 до 1981 управи одна за одною підняли свій статус до останів. Відтоді були створені ще декілька нових провінцій. Передостання реформа відбулась 2004 року, коли Хорасан був розділений на три нові остани. 2010 року остан Альборз відділився від остану Тегеран.

Інформація

Теперішні остани

+ОстанМарказ (центр)Площа (км²)НаселенняГустота населення(осіб/км²)кількість шахрестанів (областей)ПриміткиМапа Альборз Карадж 5,833 2,412,513 413.6 4До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран. Ардебіль Ардебіль 17,800 1,248,488 70.19До 1993 року Ардебіль був частиною Східного Азербайджану. Східний Азербайджан Тебриз 45,650 3,724,620 82.319 Західний Азербайджан Урмія 37,437 3,080,576 78.814В часи династії Пахлаві місто Урмія мало назву Резаїє. Бушер Бушер 22,743 1,032,949 45.49Спочатку був частиною провінції Фарс. До 1977 остан мав назву Хілідж-е Фарс (Перська затока). Чехармехаль і Бахтиарія Шехре-Корд16,332 895,26354.86До 1973 року був частиною остану Ісфахан. Фарс Шираз 122,608 4,596,65837.523 Ґілян Решт 14,042 2,480,874176.716 Голестан Горган 20,195 1,777,01488.01131 травня 1997 року шахрестани Аліябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, Мінудашт і Торкаман були відділені від остану Мазандеран і увійшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба або Естарабад. Хамадан Хамадан 19,368 1,758,26890.88Спочатку був частиною Керманшаху. Хормозган Бендер-Аббас 70,669 1,578,18322.311Спочатку був частиною провінції Керман. До 1977 називався Банадер ва Джазаєр-е Бахр-е Оман (Порти і Острови моря Оман). Ілам Ілам 20,133 557,59927.77Спочатку був частиною остану Керманшах. Ісфахан Ісфахан107,029 4,879,31245.6211986 року деякі частини Центрального остану перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан. Керман Керман 180,836 2,938,98816.314 Керманшах Керманшах 24,998 1,945,22777.813Від 1950 до 1979 року і сам остан і його столиця називались Керманшахан, а від 1979 до 1995 - Бахтаран. Північний Хорасан Боджнурд 28,434 867,72730.5629 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Північний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан. Хорасан-Резаві Мешхед 144,681 5,994,40241.42929 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Північний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан. Південний Хорасан Бірджанд 69,555 662,5349.5829 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Північний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан. Хузестан Ахваз 64055 4,345,607 67.818 Кохгілує і Боєрахмед Ясудж 15,504 658,62942.55Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бовір Ахмаді і Кохкілує. Курдистан Сенендедж 29,137 1,493,64551.39Спочатку був частиною провінції Ґілян. Лурестан Хорремабад 28,294 1,754,24362.09Спочатку був частиною остану Хузестан Меркезі Ерак 29,130 1,413,95948.5 10Спочатку був частиною Мазандерану. 1986 року деякі частини перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан. Мазендеран Сарі 23,701 3,073,943129.715 Казвін Казвін 15,549 1,201,56577.3531 грудня 1996 шахрестани Казвін і Такестан були відділені від остану Занджан і сформували Казвін. Кум Кум 11,526 1,151,67299.91До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран. Семнан Семнан 97,491 631,2186.54Спочатку був частиною остану Мазандеран. У 1986 році деякі частини остану Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і Занджану. Систан і Белуджистан Захедан 181,785 2,534,32713.98До 1986 провінція називалась Балучестан і Сістан. Тегеран Тегеран 18,814 12,183,391 647.613До 1986 остан Тегеран був частиною Марказі Єзд Язд 129,285 1,074,4288.310Спочатку був частиною остану Ісфахан. В 1986 частина провінції Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов від Хорасану до Язду. Зенджан Зенджан 21,773 1,015,73446.67Спочатку був частиною Ґіляну. 1986 року деякі частини Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і занджану.Іран (загалом) Тегеран 1,628,554 75,149,669 46.1 342

Див. також Шахрестани Ірану Географія Ірану ISO 3166-2:IR

Примітки

Посилання

Statistical Centre, Government of Iran Iranian Provinces Investment - Trade Promotion Organization of Iran, affiliated to the Ministry of Commerce (Iran)

Офіційні вебсайти останів

Ardabil East Azarbaijan West Azarbaijan Bushehr Chahar Mahaal and Bakhtiari Fars Gilan Golestan Hamadan Hormozgan Ilam Isfahan Kerman Kermanshah North Khorasan Razavi Khorasan South Khorasan Khuzestan Kohgiluyeh and Boyer Ahmad Kurdistan Lorestan Markazi Mazandaran Qazvin Qom Semnan Sistan and Baluchestan Tehran Yazd Zanjan